Сучасна молочна ферма в Харківській області

У піку попередньому посту про ферму Макдональдза покажу вам одну з молочних ферм в Харківській області, де мені вдалося побувати в березні 2015 року.

Ферма не маленька, так тільки дійного стада (корів, які дояться) у них 500 голів, але є ще молодняк, нетелі і просто бички, яких тримають поки не продадуть населенню та іншим господарствам.

На жаль, з міркувань безпеки (і на прохання власника), я не можу озвучити ні назву господарства, ні місце, де воно знаходиться. Можливо, господар ферми дійсно правий і не варто в наш час зайвий раз привертати увагу до гарного господарства.

Ну, а тепер давайте пройдемося по молочній фермі.
Наша екскурсія починається з доїльного залу (на головній фото), де якраз йде ранкове доїння.

Зараз, як зазвичай, повинні пролунати крики “Ааааааа! Все пропало! Вим’я брудні!”:)
Насправді при використанні сучасних доїльних апаратів і систем чистота вимені питання відносне.

Хоча його, безумовно, обробляють дезинфікуючим розчинами.

Але це більше для здоров’я самих корівок, а не для очищення перед доїнням.

Адже для чого бабусі в селі ретельно миють своїм коровам вим’я?
Причин насправді дві: щоб молоко не віддавало гноєм, і щоб зменшити бактеріальне забруднення. Якщо цього не робити, то тільки що надоєне молоко буде дуже швидко скисати, так, що і до ринку не довезеш.

У сучасних доїльних апаратах за чистоту молока відповідають спеціальні фільтри, через які воно проходить тим, як потрапити в охолоджувальний танк.

З доїльного апарату молоко надходить спочатку сюди.

А потім в охолоджувальний танк.

Де його охолоджують до +3,2 градуса.

У результаті в процесі доїння повністю виключений контакт молока з повітрям, а низька температура запобігає процесу скисання.

Більш того, коли молоко доставлять на молокозавод, його відразу пастеризують, що остаточно знищить всю бактеріальну масу (молочно-кислі бактерії), яка і відповідає за його скисання.

Корівки під час доїння стоять дуже спокійно.

І самі виходять з доїльного залу після закінчення процесу.

А це, власне, вхід і вихід з залу, де проходить доїння.

Корови абсолютно вільно бродять в загонах, чекаючи свій черги.

А ця, мабуть, в минулому житті теж була блогером чи фотографом і хотіла, щоб ми забрали її з собою:)

Перед доїнням корівки посилено під’їдають.

А, побачивши нас, тягнуться головами, щоб ми їх погладили 🙂
Втім, є варіант, що це м’ясоїдна порода 🙂 і вони вирішили, що ми теж можемо зійти за корм:)

Молочне виробництво дуже сильно залежить від вартості кормів.
Скажу навіть більше, молочне виробництво може бути рентабельним лише при наявності своєї кормової бази. Якщо корму купувати, виробництво молока відразу стає збитковим.

Цьому господарству вдається працювати без збитків і запасу кормів повинно вистачити аж до появи нової трави навесні.

Так подрібнюють сіно перед тим, як дати його корівкам.

А це “золотий запас” – силосна яма.

Для того, щоб отримати силос, сіють кукурудзу, яку потім скошують ще до появи качанів. Потім її подрібнюють і завантажують ось в такі силосні ями (або, як варіант, силосні башти), після чого закривають, щоб перекрити доступ повітря.

У таких умовах соковита зелена маса заквашується і в такому вигляді може зберігатися кілька років.

Навколо силосних ям завжди витає особливий, дуже сильний,”кислий”запах, який, відчувши хоч раз, потім ні з чим неможливо сплутати 🙂

За своєю поживністю і вмісту вітамінів силос нічим не поступається свіжій зеленій масі і такий спосіб консервації кормів дуже популярний в сільському господарстві.

Ось так виглядає силос ближче.

А це вже сінаж, процес приготування якого такий же, як і силосу.

Одне з приміщень для утримання дійного стада.

Тут теж час обіду. Ну, або сніданку.

Картинка для тих, хто вважає що у нього ну ДУЖЕ важка робота.
Зоотехнік заміряє температуру, перевіряючи корову на тільність (попросту кажучи, з’ясовує, вагітна вона чи ні).

Дівчина в міському прикиді виглядає тут аномалією …

Ех … тут би НЮ познімати … 🙂

А це процес збирання гною.
Через все приміщення йде транспортер, який вигрібає гній назовні, прямо в кузов трактора.

А це місцевий “дитсадок” 🙂

Приміщення для молодняку ​​різного віку.

На наших фермах ручна праця як і раніше “в моді”.

Ми пройшлися ще по декількох приміщеннях, але вони мало чим відрізняються від побаченого.

Ось таке воно, сьогоднішнє молочне виробництво України.

Викупивши зруйновані колгоспні будівлі, новий власник за кілька років створив міцне молочне виробництво.

Це господарство ще раз доводить, що, якщо не ставити перед собою мету одномоментного збагачення, а докласти голову і праця, то можна досягти дуже і дуже багато чого.

Навколо ферми в селі теж кипить життя: весна – пора, коли день рік годує …

Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.

Мій блог - некомерційний проект.

Але якщо моя стаття чи допис вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Усі пости із серії "Промрепортаж".
- Господарство “Терезине” – молочна ферма "МакДональдзу".
- Кухня ресторану “Пробка”.
- Де та з чого роблять котлети в "МакДональдзі".
- Кухня “МакДональдзу” – як усе влаштовано.
- Де, як та з чого роблять молоко (молочну суміш) для "МакДональдзу".
- Як варять пиво "Пробка".
- Як фасують чай на фабриці "Ахмад Ті".
- Як роблять адигейський сир (та інші сири).
- Піщаний кар’єр – дві людини!
- Друкарня “Фактор-Друк” – як друкують книги.
- Сучасна молочна ферма в Харківській області.
- Харківський IMAX – погляд зсередини.
- Як роблять кальвадос.
- Як роблять високовольтне обладнання.