Собаки, коти та інші звірі в ресторанах, кафе і пабах …
Ця дівчина сиділа з собакою в “Макдональдзі” на Павлівській площі.
Довелося покликати співробітників “Мака” і попросити їх вжити відповідні заходи. Читать далее »
Просто про складне, цікаво про різне!
Ця дівчина сиділа з собакою в “Макдональдзі” на Павлівській площі.
Довелося покликати співробітників “Мака” і попросити їх вжити відповідні заходи. Читать далее »
Чесно кажучи, коли мене покликали на виставу до “Старий цирк”, я поставився до цього дуже несерйозно, думаючи: “Ну що там можуть показати діти, вони ж просто діти …”.
Так ось, я дуже сильно помилявся!
Той рівень виступу, який вони показали, – це щось! Нічого подібного я не те що не очікував, але навіть не міг і уявити. Читать далее »
Я дивлюся на те, що відбувається – і все більше і більше переконуюся, що всі ці громадяни нахабно розводять бізнес на гроші.
Ось мені постійно дзвонять всякі сеошники і пропонують просувати мій сайт. На моє запитання, що я буду мати за свої 1000-5000-10000 грн, мені починають розповідати про те, що у мене збільшиться впізнаваність, виросте відвідуваність і інша фігня. Читать далее »
Я люблю тушонку.
Не так сильно, як шашлик або смажене м’ясо, звичайно. 🙂 Але в 90-х, коли з їжею було погано, батьки тримали пару свиней – і, зарізавши їх, переробляли в продукт який зберігається найдовше – тушонку.
На цій тушонці можна було посмажити картоплю (до сих пір пам’ятаю її смак), яєчню, або, кинувши в макарони, отримати такий собі варіант «макаронів по-флотськи». Не знаю, як її використовували батьки, але я тоді – саме так. 🙂
З тих пір тушонка у мене стійко асоціювалося з дитинством і з тим, що тушонка – це смачно. Читать далее »
Я ніколи не був релігійною людиною.
Точніше не так: десь у глибині душі мені, напевно, хотілося повірити в існування Бога, але знання фізики, здоровий глузд і раціоналізм заважали мені в цьому.
Однак при всьому цьому мене чомусь завжди тягнуло до всього, що було пов’язано з церквою. Мені подобалося, як пахне в храмі, подобалося слухати службу і співочих / хор, хоча я абсолютно не розумів ні сенсу того, що відбувається, ні слів, які виголошувалися.
Так склалося, що я працюю переважно вдома.
Відповідно, всі мої робочі файли знаходяться на домашньому комп’ютері, і їх дуже багато:)
Разом з тим, час від часу у мене виникає необхідність попрацювати над тими чи іншими документами, перебуваючи в офісі (у себе або у клієнта). Природно, що у таких випадках я використовую невеликий ноутбук, який зручно носити з собою. Читать далее »
У минулому році, а якщо бути абсолютно точним, 10 липня 2016 року, я купив кілька світлодіодних ламп Maxus. У тому числі було придбано і цей комплект з 2 ламп потужністю по 10 Ватт.
Вибір саме Maxus був обумовлений серією позитивних постів про компанію Maxus в Інтернеті, хоча тепер я розумію, що мене, мабуть ,”кинули”, а якщо бути точним, -“розвели, як кролика”. 🙂 🙂 🙂
Перша лампа з цієї пари перестала працювати близько місяця тому (на початку квітня). Читать далее »
Мені, як любителю пива, завжди було цікаво, як же його варять.
І ось, минулого тижня мені вдалося побувати на Пивоварні “Пробка” (Харків) і поспостерігати за всім процесом від початку до кінця.
Ну, а почалося все з мого поста про “секретну” Рогань, яка запросивши до себе блогерів заборонила при цьому знімати на виробництві (“ми вам фотки самі дамо”, ага щас, самі дасте самі їх і публікуйте). Читать далее »
Камелія китайська, вона ж чайний кущ – це вічнозелені кущі, які ростуть в тропічних і субтропічних гірських лісах Південно-Східної Азії.
Традиційно чай вирощують в Китаї, Індії, Японії, Індонезії, на Шрі-Ланці (Цейлоні), в Африці (в Кенії і Натале), в Південній Америці. У Європі він росте в Росії (Краснодарський край), на Кавказі (Грузія, Азербайджан), в південній Англії, Португалії, Сицилії, західної Франції.
Весь чай, який вирощується в світі – це, по суті, один і той же кущ – камелія китайська – з невеликими різновидами. А ось його смак, якість і міцність залежить від того, де і в яких умовах він зростає. Більш того, чай, зібраний вранці, буде відрізнятися від чаю, зібраного ввечері! Читать далее »
Два роки тому у мене була можливість побувати на сироварні, яка належить торговій марці “Їжа з Села” і подивитися, як роблять різні сири.
Сироварня, на якій я був, знаходиться в 75 км від Харкова і випускає такі вкусняшки, як сир Адигейський, моцарелла, бринза, сулугуні. Фірма також випускає домашній сир, вершки, кефір, сир Рікотта і багато іншого.
Саме головна цінність продукції, яку випускає “Їжа з Села” – це її натуральність. При виготовленні як сирів, так і іншої продукції не застосовується ніяких консервантів і стабілізаторів і через це терміни реалізації цієї продукції складають всього декілька днів. Читать далее »
Все почалося з пропозиції мого хорошого друга і класного жанрового фотографа Славіка Бабака “кудись поїхати познімати”. Ну що ж, думаю, “раз так, то спробуємо”.
Справа була в 2011 році. Я ще перебував на держслужбі, так що кілька дзвінків і”використання службового становища в особистих цілях” 🙂 дозволили організувати екскурсію і фотозйомку на унікальному підприємстві для Харківської області – ООО ПКФ “Старк”.
ООО ПКФ “Старк” видобуває пісок. Але не звичайний, а пісок, який використовується в металургії, скляної промисловості, при виготовленні сухих будівельних сумішей тощо. Читать далее »
У попередньому пості про Туреччину я розповідав про те, куди можна поїхати і що подивитися, якщо набридло лежати на пляжі готелю.
Сьогодні я продовжую цю розповідь про незвичайні місця і розвагих. І хоча в ньому все ж буде трохи про пляжі, але вони будуть дуже і дуже, скажімо так, нетипові для Туреччини. Читать далее »
У 2014 році разом з іншими Харківськими блогерами мені вдалося побувати на друкарні видавничо-консалтингової корпорації “Фактор” – “Фактор-друк”. Повинен сказати, що я був вражений не стільки масштабом друкарні, скільки асортиментом продукції, яку вона випускає.
До цього моменту у мене, як у колишнього податківця, “Фактор” асоціювався виключно з тієї поліграфічною продукцією, яка продається в їх магазинчиках і кіосках. Читать далее »