Просто про складне, цікаво про різне!
У 2014 році разом з іншими Харківськими блогерами мені вдалося побувати на друкарні видавничо-консалтингової корпорації “Фактор” – “Фактор-друк”. Повинен сказати, що я був вражений не стільки масштабом друкарні, скільки асортиментом продукції, яку вона випускає.
До цього моменту у мене, як у колишнього податківця, “Фактор” асоціювався виключно з тієї поліграфічною продукцією, яка продається в їх магазинчиках і кіосках. Читать далее »
Колекція у мене зовсім невелика, від сили близько 50 різних фотоапаратів, деякі з них дублюються.
“Ого, невелика!” – скажіть ви, – “Цілих 50 штук!”.
Але вся справа в тому, що Радянська фотопромисловість була настільки щедра не тільки на моделі, а й на варіації на тему, що повна колекція всієї радянської фототехніки буде складатися не менше, ніж з 1000 оригінальних примірників, та й то, якщо не брати до уваги фотоспалахи і інші аксесуари. Читать далее »
У піку попередньому посту про ферму Макдональдза покажу вам одну з молочних ферм в Харківській області, де мені вдалося побувати в березні 2015 року.
Ферма не маленька, так тільки дійного стада (корів, які дояться) у них 500 голів, але є ще молодняк, нетелі і просто бички, яких тримають поки не продадуть населенню та іншим господарствам. Читать далее »
Взагалі 2013 рік видався багатим на поїздки. Так, крім заводу Макдональдза з виробництва котлет, я відвідав одну з їхніх молочних ферм і завод, де роблять для Мака молочну продукцію, але про все по порядку. Читать далее »
Раніше я вже публікував репортаж з кухні одного з Макдональдзів міста Харкова, але я був не тільки на їхній кухні, але і на їх заводах.
Так, в 2013 році на запрошення компанії “МакДоналдс Юкрейн” я відвідав завод Мака в Україні, щоб подивитися, з чого насправді роблять котлети в Макдональдзі. Читать далее »
Фонтан Німфеум в Сіде
Якщо чесно, основним відкриттям моєї турецької подорожі стало те, що Туреччина це не тільки готелі і пляжі, але і величезна кількість різних пам’ятників архітектури античного періоду.
І по суті, якщо вас не цікавить “тюленінг” :), то в Туреччині цілком є на що подивитися.
Сьогодні я спробую розповісти про деякі історичні пам’ятки але попереджаю, розповідь вийде зовсім не коротка.
Саме так називалася одна з книг по філателії, яка була у мене, коли я був дитиною:)
Коли мені було років 10, половина моїх друзів збирали марки. Їх тоді продавали у всіх кіосках”Союздрук”разом з газетами і журналами.
Колекціонування марок називається”філателія”, ось про це хобі я і хочу сьогодні розповісти. Читать далее »
Вік стріт-арту (або по іншому муралів, графіті) короткий.
Картинки намальовані на стіні гублять погода, люди і політика.
Я часто їх бачив гуляючи по місту але ставився за принципом “О! Прикольно!” і все. Але потім мені в голову прийшла ідея їх фотографувати що б зберегти не тільки в пам’яті але ще і на картинці. Читать далее »
Днями, розбираючи завали в шафах, я натрапив на такий собі привіт з мого радянського дитинства – мою колекцію переливних календариків. 🙂
Колекціонування переливних календариків у 80ті роки, тепер уже минулого століття, могло посперечатися за популярність з будь-яким іншим захоплення дітвори.
Воно правда було менш популярним ніж збирання марок тому що вважалося дівчачим і серед справжніх пацанів не надто котувалось 🙂 але в рази перевершувало за популярністю колекціонування сірникових етикеток, нумізматику і боністику разом узяті.
У квітні 2014 роки мене, як блогера, запросили в подорож по Нормандії.
Сама по собі поїздка була пов’язана з дегустацією кальвадосу :), але попутно мені вдалося відвідати і інші визначні пам’ятки цього краю, в тому числі і це абатство. Читать далее »
Поява Кубика Рубіка співпало з моїм дитинством. На дворі стояли 80-ті роки, коли кубик докотився до Радянського Союзу. Кубик дуже добре вписувався в тодішню ідеологію як інтелектуальна іграшка для радянських інженерів і науковців. Та й винайдений він був не буржуєм якимось, а угорським скульптором і викладачем архітектури Ерне Рубіком (звідки і отримав свою назву). Читать далее »
Напередодні нового туристичного сезону хочу трохи розповісти про турецькі готелі, якими вони бувають і чим відрізняються.
Власне кажучи, я абсолютно не пляжна людина, мені нудно і нецікаво лежати на піску, а плавати я не вмію від слова “взагалі” 🙂 В силу цих факторів я ніколи не прагнув їхати відпочивати у всякі Туреччини і Єгипти, вважаючи за краще зустрічати світанки на висоті 2000 метрів десь в Закарпатті. 🙂 Читать далее »
І ще хотілося би додати: “І на нашу кишеню”, бо зарплату вони отримують з бюджету.
Спочатку хотів написати розгромний пост з усіма прізвищами, посадами і рангами, але потім вирішив цього не робити, так як це не проблема одного органу – це системне явище розумової деградації співробітників податкової служби. Читать далее »
