Радянські фотоапарати – моя невелика колекція

Колекція у мене зовсім невелика, від сили близько 50 різних фотоапаратів, деякі з них дублюються.

“Ого, невелика!” – скажіть ви, – “Цілих 50 штук!”.
Але вся справа в тому, що Радянська фотопромисловість була настільки щедра не тільки на моделі, а й на варіації на тему, що повна колекція всієї радянської фототехніки буде складатися не менше, ніж з 1000 оригінальних примірників, та й то, якщо не брати до уваги фотоспалахи і інші аксесуари.

На першій фотографії фотоапарат “Чайка”
Кіноплівковий фотоапарат з форматом кадру 18х24, за рахунок чого на плівці містилося 72 кадру.

Чайка випускалася з 1965 по 1967 рік, і за все їх було випущено близько 180 000 штук.

У даному випадку, судячи з номеру, це один з перших екземплярів в серії, і за рахунок цього досить дорогий фотоапарат.

Взагалі ціна радянського фотоапарата на сьогодні залежить від багатьох факторів, але в основному від його рідкості, комплектації (з яким варіантом об’єктива) і стану.
Але про це трохи далі.

Фотоапарат “Москва – 5“.
Середньоформатний фотоапарат, один з тих, які до сих пір юзають фотографи, що знімають на плівку.

“Москва 5” випускалася з 1956 по 1960 рік, всього їх було випущено близько 22 000 примірників.

В ті часи Москва була дуже дорогим фотоапаратом, і їх зазвичай берегли.

У результаті на сьогодні, незважаючи на свій “вінтажний” вид, Москва не є рідкісним фотоапаратом, та й порівняно недорога. Справжню цінність мають лише фотоапарати в ідеальному або близькому до ідеального стану.

Ще один середньоформатний фотоапарат трохи “вінтажного” вигляду – Любитель 166В. Випускався з 1980 по 1991 рік, випущено 906 300 примірників.

Пізніша модель “Любитель універсал“.
Випускався з 1983 по 1991 рік, всього випущено 300 000 штук.

Як ви розумієте, за рахунок масовості Любителів збереглося вагон і маленький візок.
Виробник не балував якимись відмінностями всередині модельного ряду, так що, якщо такий фотоапарат в поганому стані, він не коштує майже нічого.

Взагалі окрема удача – це купити фотоапарат в рідній упаковці, майже новий або взагалі, як то кажуть, “в заводській мастилі”.

Як не дивно, але такі екземпляри трапляються.
Причому не тільки нові, але і досить старі моделі.

Їх історія різна, а як і історія їх господарів.
Якісь були втрачені, завалившись за шифоньєр, якісь просто були подаровані з нагоди і простояли не портрібні… ну, а в продаж потрапили вже після смерті господаря.

І ось береш в руки таку коробочку …

Відкриваєш, і відразу відчуваєш запах шкіри, який ні з чим не можна сплутати, а погляд пестить її не затертий блиск.

Якщо вже я показав коробку з ФЕДом, давайте я про них трохи розповім.

ФЕД був, мабуть, одним з наймасовіших фотоапаратів, які випускалися в СРСР.
Випускати їх почали ще в 1934 році в майстерні дитячої трудової комуни ім. Фелікса Едмундовича Дзержинського (звідси і ФЕД), злизавши один в один з німецьких Лєйок
Копіювання Лєйлк тривало і в наступні роки.

Ось один з перших ФЕДов (ФЕД – 2) …

Як думаєте, тут теж ФЕД?

Нетушки!
Це чистий німець 🙂

У цього фотоапарата своя історія.
Його подарував бабусі мого кума його майбутній дідусь.

Ну а знайшов його дідусь на полі бою в далекому 1943 року поблизу згорілого німецького танка.

Потім було поранення, госпіталь, медсестра, яка виходила безнадійного хворого, фотоапарат, подарований за порятунок, і весілля:)

Кум віддав мені його, щоб я знайшов майстра, який зміг би його почистити і привести в порядок.

Майстер, на жаль, не знайшовся, і я хотів фотік повернути, але кум, переживав тоді матеріальні труднощі, сказав: “Нехай у тебе полежить, а то продам. А так пам’ять збережеться”. Так ось і лежить він у мене з тих пір.

Примітно, що на цю Лєйку 15 років тому все ще знімали і кадри виходили тоді цілком прийнятні.

Взагалі фотоапаратів ФЕД – 2 існує більше 20-ти видів.
Виробник не соромився вносити зміни буквально на льоту, в результаті чого вони і виникали.

Окремі варіанти ФЕД – 2 настільки рідкісні, що ціна за один екземпляр часом доходить до 200-300 доларів.

Але, з огляду на вищевказане, навіть досвідчені колекціонери часто не знають всі їхні різновиди на пам’ять, звичайна людина ніколи не знає, що вона тримає в руках – ординарний фотік вартістю 200 грн або раритет за 200 баксів.

Ще один варіант ФЕД – 2…

ФЕД – 4
Випускався з 1964 по 1980 рік, всього випущено 498 000 примірників.

ФЕД – 5
Випускався з 1975 по 1991 рік, всього випущено 230 000 примірників.
Примірник на фото був випущений у 1980 році, на що вказує олімпійська символіка.

ФЕД – 5С
Випускався з 1977 по 1991 рік, випущено близько 230 000 штук.

ФЕД – 5В
Напевно, наймасовіша модель.
Випускався з 1975 року по 1991 рік, всього було випущено близько 650 000 штук.

Ще один варіант – ФЕД – 5В

ФЕД – 50
Рік випуску 1985 – 1991, випущено близько 110 000 примірників.

Проблематика вивчення ФЕДів в першу чергу пов’язана з тим, що сам завод, крім фотоапаратів випускав і військову продукцію.

І навіть на сьогодні велика частина архівів заводу залишається засекреченою.
Але при цьому, оскільки фотоапарати були, по суті, побічною продукцією, окремі конструктивні зміни часто вносилися прямо на лінії і не завжди документувалися (або архіви не збереглися, або засекречені).

У ранні роки випусків по ходу збірки на конвеєрі залишалися і накопичувалися біля робочих місць деталі. Час від часу їх збирали в мішки і відправляли в початок конвеєра, де сортували і знову запускали у виробництво.

При цьому на конвеєрі могли до того моменту робити вже інший варіант фотоапарата, але до нього цілком підходили деталі від попереднього.

“ФЕД Стерео”
Таких було випущено всього 920 екземплярів їх випускали з 1988 по 1991 рік.

Мій екземпляр потрапив до мене ще нерозпакований і, як то кажуть, “в заводському мастилі”.

У хлопця померла бабуся, яка колись працювала на ФЕДі. Після ревізії в шафах було знайдено 5 коробок з “ФЕД Стерео” і ще 7 або 8 з “ФЕД – 5В”.

Виявляється, бабусі в 90х видали фотоапаратами зарплату, ну і вони так і пролежали в шафі до самої її смерті.

На ebay вартість такого фотоапарата близько 200 доларів.
Але орієнтуватися на ебей, купуючи техніку тут, зовсім неправильно.
Справа в тому, що часто радянську фототехніку на ебей продають наші місцеві досвідчені перекупи, які заробляють на цьому величезні гроші.

В результаті фотік там може продаватися місяцями, поки нарешті хтось не дасть за нього ціну, яка влаштовує перекупа.

Реальна ціна фотоапарата у нас – це десь 30-50% від ціни ебея (ціна, за яку його купують колекціонери). При цьому будь-який, навіть “внутрішній” перекуп, якому ви принесете фотоапарат, дасть вам за нього не більше 20-50% від тієї ціни, за яку він зможе його продати колекціонерам всередині країни.

Наведу приклад.
“ФЕД – 5В” в ідеальному стані раніше коштував 50 грн., Якщо фотоапарат був у коробці і заводський мастилі, його можна було продати за 70 грн. максимум.

При цьому перекупи на фоторинках “ФЕД – 5В” якщо і купували, то не дорожче, ніж 5-10 грн. і то, якщо він був в ідеалі. Все, що гірше ідеалу, можна було просто викидати, тому що вони нікому були не потрібні і заробити на них було неможливо.

“Київ” був фотоапаратом більш високого класу, ніж ФЕД і за часів СРСР коштував дорожче.

Це порівняно пізня модель “Києва“

А це більш рання “Київ II”
В такому стані (а у нього не тільки ідеальна косметика, але він ще і робочий) його вартість доходить до 100 $

Ну, а це малятко “Київ 30“, який випускався на заводі “Вега” в Умані.

Він використовував неперфоровану 16 мм плівку і розмір кадру був 13х17 мм. Така собі шпигунську фотокамера.

У період з 1974 по 1983 рік їх було випущено близько 1 000 000 примірників.

Ось вам для масштабу сірникову коробку поруч.

А це він же в рідній упаковці.

Пізніша, але при цьому більш спрощена модель “Київ – 30М”
Випускався з 1987 по 1989 рік.

А це їх попередник “Вега – 2“.
Його випускав Київський” Арсенал” у 1961 році.

Фотоапарати “Зміна” були самими народними в плані доступності.
Найчастіше їх купували дітлахам, які тільки починала захоплюватися фотографуванням. Дешеві, легкі, компактні, що ще потрібно для фотолюбителя?

Тут на фото одна з найостанніших моделей, якщо не остання, “Зміна – 35“.
Випускалася всього 2 роки з 1990 по 1991 рік.

Більш рання модель з шостої групи сімейства “Зміна – Символ“.
Їх випускали з 1971 по 1991 рік, всього було випущено 4 181 470 штук!

Більш рання модель “Зміна – 3“, їх випускали з 1958 по 1960 рік.

“Зміна – 7”
З’явився як спрощена модель “Зміни-6” і випускався з 1969 по 1971 рік.
У моделі на фото немає селенового експометра, а, значить, це більш рання модель.

“Зеніт – Е“, він став, напевно, найбільш масовим дзеркальним фотоапаратом.
Так, за період з 1965 по 1982 рік їх було випущено близько 3 330 000 штук.

Порівняно доступна ціна в 100 рублів (що насправді дорівнювало місячній зарплаті бухгалтера) робив його предметом мрій тодішніх фотолюбителів.

Такий Зеніт був у мого батька 🙂 (і зберігся у мене до цих пір, але на фото не він).
Батько побачив його в магазині і загорівся купити, але 100 рублів на той момент у нього не було, а фотоапарат згодні були “відкласти” всього на пару днів.

Пам’ятаю, як тато подзвонив своєму братові в Лисичанськ і попросив позичити йому грошей. Гроші прийшли телеграфним переказом вже на наступний день і тато став щасливим володарем “Зеніту – Е”. 🙂

Він зламався у нього через рік, коли ми їздили всією сім’єю в Ленінград, відлетіло дзеркало. А мама, яка нічого не розуміла в фототехніку, всю зворотну дорогу примовляла “Отож! Годі було вдалину знімати!” (Тато знімав Неву, кораблі, адміралтейство, чим, на думку мами, просто переводив плівку).

Фотоапарат ламався ще двічі.
Останній раз я його ремонтував вже в кінці 90-х і навіть встиг ним познімати до того, як купив “мильницю” Кодак.

Ну, а це його попередник “Зеніт – 3М“, який вироблявся з 1962 по 1970 рік, всього їх було випущено 780 000 штук.

“Зеніт – В”
Їх випускали в два етапи: з 1968 по 1973 рік було випущено 887 000 примірників, а потім в 1977 ще 2150 штуки.

“Зоркий – 4”
Це найпопулярніша і наймасовіша модель з сімейства Зорких, за час випуску з 1956 по 1973 рік їх наклепали 1 700 000 примірників.

Ще один варіант “Зоркий – 4”

“Зоркий – 5”
Випускався з 1958 по 1959 рік, всього було випущено 236 000 фотоапаратів.
На фотографії модель з 4 випуски, зроблена в 1959 році.

Досить простенький фотоапарат “Вілія”
З 1971 по 1991 рік їх було випущено 3 880 000 штук.

“Елікон – Автофокус”
Їх робили з 1986 по 1990 рік. Скільки їх було випущено, не знає ніхто.

Фотоапарати не завжди приходять в ідеальному стані.
Найчастіше, більшість з них потребує ремонту, як, наприклад, цей “ФЕД – 4”, у якого при ідеальної косметиці пошкоджений експонометр.

Зазвичай доцільність ремонту того чи іншого фотоапарату залежить від його кінцевої вартості і суми, яка буде витрачена на ремонт. Але якщо апарат піде в колекцію, я намагаюся його ремонтувати, навіть якщо вартість покупки + ремонт перевищить його ринкову ціну.

Адже другий варіант – це шукати такий же в кращому стані, купувати його, а той, що є – продавать.

Іноді фотоапарати купуються і в досить поганому стані.
Це робиться в двох випадках: коли в кращому стані їх просто не існує (або вони надзвичайно дорогі), або коли фотоапарат потрібен під запчастини в якості донора для іншого фотоапарату, який знаходиться в кращому стані, але потребує ремонту.

“Мір”
Спрощений варіант “Зоркий – 4” випускався з 1959 по 1961 рік, всього було випущено 157 000 штук.

В даному випадку це модель 1959 року в не дуже доброму стані. Що з ним буду робити далі, поки не знаю.

Ось така у мене колекція.
Останні кілька років я, на жаль, перестав купувати старі радянські фотоапарати, банально не вистачає на це грошей.

Але, якщо у вас залишився дідусів фотоапарат, і ви не хотіли б, щоб він потрапив до хижих лап перекупів або був проданий на запчастини – я охоче прийму його в дар. У мене він буде в надійних руках, буде і далі дбайливо зберігатися і по можливості навіть ремонтуватися.

Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.

Мій блог - некомерційний проект.

Але якщо моя стаття чи допис вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Усі пости про різні хобі. 
- Дитина збирає марки, або забуте захоплення часів СРСР.
- Радянські фотоапарати – моя невелика колекція.
- Переливні календарики – забуте захоплення дитинства.
- Кубери Харкова.