Фінансовий моніторинг по-новому: що змінилося і чого насправді слід остерігатися

Фінансовий моніторинг по-новому: що змінилося і чого насправді слід остерігатися

Черговим потрясінням для суспільства, нерви якого через карантин і так, ніби натягнуті канати, стала зміна правил щодо операцій із готівкою і здійснення різноманітних платежів та переказів.

Відбулося це через новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон про фінансовий моніторинг), який набрав чинності 28 квітня 2020 року.

Навіщо взагалі прийняли цей закон про фінансовий моніторинг?

Якщо відкинути той факт, що його було прийнято на виконання міжнародних угод та договорів, які підписала Україна, то основна мета цих змін, – ускладнити життя тих, хто отримує хабарі та інші незаконні доходи. Щоб незаконно отриману готівку (неважливо, це хабар чи прибутки від торгівлі в мережі Інтернет без реєстрації вас підприємцем, чи ще від чогось) було неможливо або дуже складно перевести в безготівкову форму, не залишивши слідів, які свідчать, звідки ці гроші взялися.

Тож тепер, у випадку спроби здійснити переказ чи внесення до банку готівки на суму понад 5 000 грн, той, хто має намір це зробити, має бути ідентифікований банком. На ділі це означає те, що ви або маєте показати касиру ваш паспорт, або здійснити переказ готівки з вашої банківської картки, або перед тим, як скористатися терміналом самообслуговування для внесення готівки, маєте ідентифікувати себе в цьому терміналі, скориставшись вашою банківською карткою.

Загалом, якщо говорити зовсім відверто, паніку щодо цих змін розігнали у ЗМІ та Інтернеті фактично безпідставно. Адже насправді у 90–95 % випадків ці зміни або зовсім не торкнуться пересічного громадянина, або він просто не помітить, що відбулася якась «ідентифікація». А от тим, хто отримує прибутки від інтернет-торгівлі та не поспішає з реєстрацією підприємцем, раджу дочитати до кінця – там буде окремо про дуже неприємні речі.

А що насправді змінилося…

Але повернімося до «простих людей» ТМ 🙂 – і розгляньмо на декількох конкретних прикладах, як на ділі буде виглядати цей моніторинг, та коли потрібно буде надавати документи, а коли – ні.

1. Сплата комунальних платежів та податків – нічого не змінилося.

Жодних документів при їхній оплаті в касі банку надавати не потрібно. Навіть якщо ви вирішили таки розрахуватися з податковою чи «Тепломережами» за останні три роки, а сума дуже значна, паспорт вам не знадобиться.

2. Ви хочете перерахувати кошти зі своєї картки на картку іншої особи (не має значення, це родич чи ні) – тут нічого не змінилося.

Адже у випадку переказу коштів із картки на картку і ви, і отримувач коштів вже ідентифіковані банком. Тож можете переказувати будь-яку суму – хоч 5 тис. грн, хоч 10 тис., а хоч і 25 тис. чи більше. Але самі банки мають право встановлювати верхню межу, яку не може перевищувати один платіж. У когось це 30 тис. грн, у когось – 50 чи 60 тисяч. Банк може або просто відмовити в такому переказі або провести його попередньо, зв’язавшись із клієнтом і з’ясувавши, чи той «розуміє що коїть», чи знає особу, якій переказує гроші, й упевнитися, що картку не викрадено. Отже, якщо ви маєте намір переказати комусь дійсно велику суму, з’ясуйте у вашому банку факт наявності таких обмежень та граничної суми.

3. Ви хочете в касі банку поповнити свою чи чужу картку готівкою або переказати цю готівку іншій особі.

Якщо сума менш ніж 5 тис. грн, паспорт вам не знадобиться. Якщо сума перевищує 5 тис. грн, касиру банка потрібно буде надати паспорт.

4. Ви хочете поповнити власну чи чужу картку або переказати комусь гроші через термінал самообслуговування, який приймає готівку.

Знову-таки, якщо сума менш ніж 5 тис. грн, це можна буде зробити без зайвого клопоту. Якщо ж сума перевищує 5 тис. грн, для вашої ідентифікації (або, якщо хочете, – авторизації) потрібно буде скористатися вашою банківською карткою, вставивши її у зчитувач для карток на цьому терміналі. Якщо це не банківський термінал (та/або на у нього відсутній зчитувач карток), ви зможете переказати лише 5 тис. грн за одну операцію.

5. Чи можна здійснити через термінал декілька переказів поспіль по 5 тис. гривень?

Можна, це нічим і ніким не заборонено. Такі операції є низькоризиковими, вони ніким спеціально не відстежуються і не блокуються.

6. Ви вирішили щось придбати, наприклад, ноутбук чи телевізор за досить велику суму – 30–40–50 тис. грн (просто кажучи, за будь-яку суму, що перевищує 5 тис. грн).

Якщо ви сплачуєте карткою, для вас нічого не змінилося (але дочитайте до кінця – там буде те, про що часто забувають), адже як власник картки ви вже ідентифіковані банком. Але якщо ви сплачуєте готівкою (наприклад, кур’єру, який привіз товар), той, хто приймає оплату, має вимагати, щоб ви надали паспорт.

Гадаю, ви розумієте, що кур’єрські служби можуть ігнорувати цю вимогу. 🙂 А може, й ні. 🙂 Отже, про всяк випадок слід мати паспорт напоготові.

7. Ви хочете переказати кошти через міжнародну систему переказів – у такому випадку вам потрібно мати при собі паспорт та пояснити, з чим пов’язаний цей переказ (наприклад, допомога родичу).

8. Ви хочете отримати кошти на вашу валютну картку, відкриту в банку, – будь ласка, жодних перепон для цього немає, адже для банку ви – вже ідентифікований клієнт. Додатковий моніторинг таких операцій банком, зазвичай, не здійснюється.

Що варто знати та про що слід пам’ятати

Перше. Під обов’язковий фінансовий моніторинг підпадають суми, що дорівнюють або перевищують 400 тис. гривень. Це можуть бути кошти як у гривні, так і іноземній валюті, якщо їхня сума за курсом НБУ більша за цю граничну межу. Неважливо, чи перераховуєте таку суму, чи вносите на депозит, чи поповнюєте статутний капітал вашого підприємства, чи отримуєте від когось переказ. Банк приділятиме таким операціям особливу увагу.

Также читайте:  Обман покупців, або чому "худнуть" упаковки з продуктами...

У такому випадку банк може заблокувати цей переказ і попросити надати додаткову інформацію та документи, зокрема – щодо джерела походження коштів. Однак у цьому правилі можуть бути й винятки. Якщо ви – підприємець чи власник бізнесу і ця сума накопичувалася на ваших рахунках, так би мовити, прозоро (чи вона є частиною від тих коштів, які перебувають на ваших рахунках), банк може не звернути ніякої додаткової уваги на вашу операцію. Або, якщо сказати інакше, якщо сума операції відповідає вашому фінансовому та соціальному становищу, яке вже давно відомо банку, оскільки ви в ньому обслуговуєтеся упродовж багатьох років, банк (здійснюючи моніторинг переказів) має право пропускати такі операції без запиту додаткових документів чи інформації.

Однак банк, здійснюючи моніторинг, має звертати увагу на нетипові операції, які виходять за межі звичних для цього клієнта.

Друге. Виконуючи вимоги НБУ, банки мають створювати власну «систему ризиків», за якими здійснюється моніторинг (відстеження) переказу коштів. Ця система розробляється банками з урахуванням рекомендацій як самого НБУ, так і міжнародних документів.

Так, зокрема, але не виключно, банк може заблокувати переказ коштів і вимагати у клієнта надати пояснення та документи щодо цієї операції – наприклад, у нижченаведених випадках.

1. Якщо сума надходження не відповідає інформації про фінансовий стан клієнта.

2. Якщо клієнт:
– працює на посаді, яка не передбачає отримання заробітної плати вище рівня середньої заробітної плати у відповідному регіоні України;
– за наявною у банку інформацією про сферу його діяльності (обійману посаду) не може здійснювати фінансові операції на такі суми;
– належить до соціально вразливих верств населення (пенсіонери, безробітні, студенти та ін.).

3. Якщо періодичність проведення операцій і суми таких операцій можуть свідчити про використання рахунків фізособи не за призначенням, наприклад, для ведення підприємницької діяльності, ухилення від оподаткування тощо.

На останню підставу, слід звернути увагу тим, хто не зареєстрований як підприємець, але здійснює торгівлю в мережі Інтернет (через власний сайт, фейсбук, інстаграм, OLХ тощо). У певний момент банк (проводячи моніторинг платежів що надходять на особові картки) може звернути увагу на той факт, що на вашу картку дуже часто надходять кошти від різних людей, – і заблокувати цю вашу картку.

І такі випадки вже трапляються, і їх досить багато. Мій досвід свідчить, що банк блокував із рівним успіхом як надходження на 150–200 тис. грн, так і суми по 5–10–15 тис. грн. І навіть знаю випадок, коли на картку надходили зовсім незначні суми (умовно – до 1 тис. грн), але часто навіть така картка потрапляла під блокування.

Про що всі забувають

Здійснюючи перекази коштів на картки інших людей чи приймаючи перекази на власну картку, слід пам’ятати про дві важливі речі (до яких фінансовий моніторинг 🙂 взагалі непричетний).

По-перше, будь-які надходження на вашу картку податкова служба вважає вашим доходом. Так, податкова не має ніякої інформації про рух коштів на ваших картках. Але, якщо така інформація стане їй відомою (наприклад, хтось напише на вас скаргу чи заяву), то зі всіх сум, що надійшли на ваш особисту картку, доведеться платити податки.

У найкращому випадку від отриманих сум вам доведеться сплатити 18 % податку на доходи фізосіб та 1,5 % військового збору. Однак, якщо податкова вважає, що ці гроші отримані вами внаслідок господарської діяльності, яку ви здійснювали без реєстрації підприємцем, до вищезазначених 19,5 % вона додасть ще 22 % єдиного соціального внеску. Ну, а якщо сума надходжень на вашу картку перевищить 1 млн грн на рік, податківці можуть донарахувати ще й податок на додану вартість у розмірі 20 %.

Ну, й окремо до вас може бути застосований адміністративний штраф за здійснення господарської діяльності без держреєстрації у сумі від 17 000 до 34 000 грн (на перший раз). А якщо сума донарахованих вам податків перевищить 3 153 000 грн, по факту ухилення від сплати може бути розпочато кримінальне провадження.

Ну, й випереджаючи запитання…
«Я продав старий ноутбук, велосипед та шубу колишньої дружини». Так, із погляду податківців, – це дохід, від цих сум необхідно сплачувати податки.

«Я скинув куму на карту 3 тис. грн, щоб він купив в «Дьютику» віскарь на мій день народження». Так, для вашого кума – це дохід, із якого він має сплатити податок.

«Я допомагаю подругам купляти платтячка на «АліЕкспрес». Вони скидають мені гроші на картку, я їм все купляю, а потім віддаю». Так, для вас із погляду податкового законодавства кошти, що надходять від ваших подруг, – це дохід, із них потрібно сплачувати податки.

«Я підробляю репетитором з англійської мови, і мені платять на картку». Ви напевно здогадуєтеся, що у такому випадку тим паче необхідно сплачувати податки

З цього всього є єдиний виняток: якщо ви отримуєте кошти від родичів 1 чи 2 ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, рідні брати та сестри, баба та дід, онуки), такі кошти не оподатковуються. Точніше, якщо ви скажете, що це подарунок від родича, і він це підтвердить, то податки в такому разі платити не треба.

По-друге, якщо ви отримуєте субсидію – і витратите на придбання чогось, будь-чого (товарів, послуг тощо), суму, що дорівнює чи перевищує 50 тис. грн, вас позбавлять субсидії. Аналогічно – якщо ви отримаєте від продажу чого-небудь або просто так (в подарунок, незрозуміло внаслідок чого) суму, що дорівнює чи перевищує 50 тис. гривень. У такому разі ви, знову-таки, втратите субсидію.

Таким чином, злітавши у відпустку в теплі краї, зробивши ремонт чи придбавши будівельні матеріали, телевізор тощо і сплативши суму від 50 тис. гривень, ви 100 % залишитеся без субсидії. Аналогічно – вас позбавлять субсидії, якщо ви продасте машину (або якщо кум перерахує на вашу картку гроші, що брав у вас у борг), і сума дорівнюватиме чи перевищуватиме 50 тис. гривень.

Также читайте:  Не впевнений - не звільняй!

Більш того, порядок надання субсидій написаний так, що ви можете її позбутися навіть у випадку, коли це були не ви, а хтось із ваших близьких родичів. Особисто я знаю випадок, коли стареньких батьків позбавили субсидії через те, що син ІТ-шник купив собі ноутбук за 60 тис. гривень.

Отже, підбиваючи підсумки, я хотів би сказати, що, перераховуючи чи, навпаки, отримуючи гроші на ваші картки, слід турбуватися зовсім не про зміни, які відбулися внаслідок набрання чинності Законом про фінансовий моніторинг, бо, як ви вже самі впевнилися, для пересічного користувача банківських послуг майже нічого не змінилося. Натомість слід звертати увагу та перейматися іншими наслідками, які можуть настати в результаті перерахування чи отримання коштів – і які безпосередньо зовсім не стосуються фінансового моніторингу.


* Примітка.
Говорячи про отримання інформації про рух грошей на ваших картах контролюючими органами, не можна забувати про варіант незаконного її отримання.

Наприклад, податковий інспектор або СБУшник може попросити свою куму/дружину/коханку, яка працює в банку, подивитися обороти по рахунках когось із клієнтів банку. Ну, або – як варіант – спіймати працівника банку на чимось незаконному – і в обмін на “мовчання” попросити поділиться інформацією.

На жаль, співробітники банків – такі самі люди. І точно так само можуть порушувати закон, як і будь-які інші. І цим можуть скористатися силовики.

Один такий незаконний “злив” інформації трапився у 2014 році. Міліціонери одного з райвідділів Харкова підсадили в банк П. «щура». Як їм це вдалося, історія замовчує, але факт залишається фактом.

Цей співробітник протягом декількох тижнів моніторив рахунки клієнтів цього банку і роздруковував інформацію про рух коштів (через принтскрін, це важливо), за тими людьми, у кого через приватні картки проходили значні суми …

У цей список потрапили переважно ті, хто займався доставкою товарів із зарубіжних сайтів (так звані організатори спільних покупок), але сюди ж потрапили й ті, хто торгував через OLX (не пам’ятаю , як він тоді називався), ну, або просто інтернет-магазини.

Отримавши роздруківки, міліціонери почали викликати всіх цих людей, пред’являти їм ці “документи” і розповідати про те, що вони скоїли кримінальний злочин, приховавши податки. Власне, все зводилося до того, щоб розкрутити цих невдах-продавців на хабар в обмін на мовчання.

Тут треба сказати, що звичайна міліція або слідчий звичайного райвідділу ніякого стосунку до приховування податків не має, ця стаття підслідна слідчим податкової міліції. А щоб така кримінальна відповідальність настала, на той момент потрібно було приховати податків мінімум на 609 тис. грн., або, якщо по-іншому, наторгувати на 3 мільйони гривень.Отже

, з боку райвідділу, це був банальний розвод чистої води. Тим більше, що інформація отримана незаконно – і реалізувати її в межах КПК було б важкувато 🙂 (м’яко кажучи).

Люди, спіймані на незаконній торгівлі, в цій ситуації повелися по-різному. Хтось приніс “в дзьобі” гроші, хтось прийшов з адвокатом, який швидко розповів, що міліціонерам краще б не займатися дурницями.

Мій клієнт, якого вони теж викликали до райвідділу, вчинив як справжній джедай 🙂 – він сфотографував роздруківку, яку йому пред’явили міліціонери, і, сказавши, що на його рух за карткою вона не схожа, та й взагалі, йому потрібно звіритися зі своїми виписками, 🙂 пішов собі геть.

Ну, а вийшовши з райвідділу, він  почимчикував прямісінько до управління внутрішньої безпеки (УВБ) банку П., де й розповів його співробітникам цю історію. І поставив просте запитання: “Ви що тут зовсім здуріли, такі роздруківки міліції давати? Як у вас тут щодо банківської таємниці?”

Природно, співробітники УВБ банку заявили, що такого бути не може – і джерело витоку може бути будь-яким, але ніяк не з банку. Мій клієнт посміхнувся посмішкою Джеймса Бонда і показав їм фото цих самих роздруківок (а операційка на компах банку стояла специфічна – й візуально її було дуже легко впізнати).

Що вам сказати, дорогі громадяни-товариші …
“Щур” у ментів була ДУЖЕ тупий, тому що на роздрукованих принтскрінах вгорі світилося ПІБ співробітника, під логіном якого зайшли в систему, а внизу просто сяяв айпішник компа, на якому це все робилося …

Побачивши цей фактаж, співробітники УВБ банку рвонули з кабінету як Фалькони в космос. “Щура” було звільнено миттєво, а через день або два міліціонери припинили викликати продавців-невдах. Як УВБ вдалося домогтися такого ефекту, мені невідомо. Можу тільки здогадуватися про методи, знаючи, що там працюють переважно колишні “конторські”.

Ось така от була історія …

Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.

Мій блог - некомерційний проект.

Але якщо моя стаття чи допис вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Мої "роздуми" на різні теми.
- Що харківські тепломережі робили все це літо…
- Супермаркет чи ринок – де більша економія.
- Де сільраді гроші взяти…
- Обман покупців, або чому “худнуть” упаковки з продуктами…
- Як не варто писати листи майбутньому роботодавцю.
- Чому СЕОшники, маркетологи та інші рекламщики вас обманюють.
- Чому держава вбиває малий бізнес?
- ПриватБанк - чого варто боятися після націоналізації…
- Про банківську систему і банківську таємницю.
- Голі діти навколо нас і Джок Стерджес.

Facebook Comments
Поділиться з друзями, у себе на сторінці!

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.