Про банківську систему і банківську таємницю

Враховуючи, що відразу після націоналізації “ПриватБанку” в мережі піднялася паніка: «Ой, все пропало! Тепер наші дані потраплять в руки контролерів!!!», хочу розповісти про деякі моменти, пов’язаних з роботою банків і банківської системи.

Перше і найголовніше, є така штука “банківська таємниця” і вона поширюється на всі банківські операції, незалежно від того, депозити це, приватні вклади (перекази між фізособами) або операції між юридичними особами.

У силу цього ні податкова, ні міліція, ні СБУ не мають прямого доступу до цієї інформації і тим більше не мають його в режимі “реального часу”.

Щоб отримати інформацію про рух, наприклад, по приватній карті, потрібно спочатку порушити кримінальну справу, в рамках цієї справи звернутися до слідчого судді і отримати у нього рішення на розкриття банківської таємниці по конкретній особі (ну, або організації).

Загалом, досить непростий процес, хоч і можливий технічно.

Однак деякі операції потрапляють під фінмоніторинг.
Але це зовсім не означає, що ВСІ банківські операції проходять перед очима, наприклад, податкової та вона вибирає, що її цікавить. Первинний суб’єкт фінмоніторингу – сам банк.

І сам банк за допомогою різних “фільтрів”, з усього масиву транзакцій, вибирає операції, що підпадають під ознаки сумнівних, і дає по ним відомості в державну службу фінмоніторингу, а вже вона, в свою чергу, “ділиться” цією інформацією з податковою, СБУ тощо.

Я вам більше скажу, таку інформацію в фінмоніторинг дають не тільки банки, але і, як приклад, нотаріуси та інші організації/органи, що підпадають під визначення первинних суб’єктів фінмоніторингу.

Таким чином, основні постулати, які стосуються будь-якого банку, незалежно від того, державний він чи приватний:
1) Контролюючі органи не мають прямого доступу до банківських операцій хоч фізосіб, хоч юросіб.
2) Щоб отримати таку інформацію, контролюючі органи повинні отримати рішення суду.
3) У базу фінмоніторингу банки передають інформацію, яку самі ж і відбирають.

Я зараз трохи спрощую 🙂 але це загальна схема, для тих, хто взагалі перший раз про це чує, або задумався про такі речі…

Ну і, відповідно, жоден банк не піде на те, щоб передати всю базу операцій своїх клієнтів якомусь контролюючому органу, бо якщо інформація про таку передачу вийде назовні, такому банку прийде повний піііі….

Думаю ви розумієте, що все, про що я зараз розповідаю, стосується законного отримання інформації про обороти/операції на рахунках, але ми не можемо виключити можливість НЕзаконного отримання такої інформації.

Наприклад, податковий інспектор або СБУшник може попросити свою куму/дружину/коханку, яка працює в банку, подивитися обороти по рахунках якогось з клієнтів банку. Ну, або як варіант, зловити працівника банку на чимось незаконному і в обмін на “мовчання” попросити поділиться інформацією.

На жаль, співробітники банків такі ж люди і точно так само можуть порушувати закон, як і будь-які інші. І цим можуть скористатися правоохоронці.

Але від подібного “зливу інформації” не застрахований будь-банк в нашій країні, а не тільки державний.

І саме на таких випадках “приватного” зливу інформації і ґрунтується міф про те, що банки діляться інформацією з контролерами. Але це не так.

Подібні витоку, це разові зливи інформації, але ніяк не масові акції 🙂

Власне, так і сталося у 2014 році, про що я вже якось згадував. Міліціонери одного з райвідділів Харкова “підсадили” в банк П. «щура». Як їм це вдалося, історія замовчує, але факт залишається фактом.

Цей співробітник протягом декількох тижнів моніторив рахунки клієнтів цього банку і роздруковував інформацію про рух грошових коштів (через принтскрін (!!!) це важливо), по тим людям, у кого через приватні картки проходили значні суми …

У цей список потрапили в основному ті, хто займався доставкою товарів з закордонних сайтів (так звані організатори спільних покупок), але сюди ж потрапили і ті, хто торгував через OLX (не пам’ятаю, як він тоді називався), ну або просто інтернет-магазини.

Отримавши ці роздруківки, міліціонери почали викликати всіх цих людей, пред’являти їм ці “документи” і розповідати про те, що вони скоїли кримінальний злочин, приховавши податки.

Власне, все зводилося до того, щоб розкрутити цих продавців на мзду за мовчання.

Справедливості заради треба сказати, що звичайна міліція або слідчий звичайного райвідділу ніякого відношення до приховування податків не має, ця стаття підслідна слідчим податкової міліції. А щоб така кримінальна відповідальність наступила, на той момент потрібно було приховати податків мінімум на 609 тис.грн., Або, якщо по-іншому, вторгувати на 3 мільйони гривень.

Загалом, з боку райвідділу, це був банальний розвод чистої води:)

Тим більше, що інформація була отримана незаконно і реалізувати її в рамках КПК було б важко (м’яко кажучи).

Люди, спіймані на незаконній торгівлі, в цій ситуації повелися по-різному. Хтось приніс “в дзьобі” мзду, хтось прийшов з адвокатом, який швидко розповів, що міліціонерам краще б не чіплятися зі своїми дурницями.

Мій клієнт, якого вони теж викликали до райвідділу, вчинив як справжній джедай 🙂 він сфотографував роздруківку, яку йому пред’явили міліціонери, і пішов від них, зі словами, що на його обороти по картці вона не схожа, та й взагалі йому потрібно звіриться зі своїми виписками. 🙂

Ну, а вийшовши з райвідділу, він прямим ходом почимчикував в управління внутрішньої безпеки (УВБ) банку П., де і розповів його співробітникам цю історію, і поставив просте запитання “Ви шо, здуріли, такі роздруківки міліції давати? Як у вас тут щодо банківської таємниці?”.

Природно, співробітники УВБ банку заявили, що такого бути не може і джерело витоку може бути будь-яким, але ніяк не з банку. Мій клієнт посміхнувся посмішкою Джеймса Бонда і пред’явив їм фото цих самих роздруківок (а операційна система на компах банку стояла специфічна і її легко було впізнати).

Що вам сказати, дорогі громадяни-товариші …
Щур у міліціянтів був ДУЖЕ тупий, тому що на роздрукованих принтскрінах, вгорі, світилося ПІБ співробітника, під логіном якого зайшли в систему, а внизу просто сяяв айпішник компа, на якому це все робилося… 🙂

Побачивши цей фактаж, співробітники УВБ банку рвонули з кабінету як Фалькони в космос.

“Щур” був звільнений миттєво, а через день або два міліціонери перестали викликати невдах продавців. Як УВБ вдалося домогтися такого ефекту, мені невідомо, можу тільки здогадуватися про методи, знаючи, що там працюють в основному колишні “конторські”.

Міліціонери, правда, спробували “помститися”, і направили інформацію по моєму клієнтові в податкову 🙂

Ні, вони не направили туди ці роздруківки, вони ж не повні ідіоти 🙂 (на відміну від щура), просто лист на півсторінки “Згідно з наявною інформацією Іванов в такому-то році отримав дохід близько 200 т.грн. Просимо вжити заходів, про вжиті заходи повідомити. З повагою”.

Податкова, звичайно ж, надіслала йому запит, на який я підготував відповідь, після якої податківці просто “загубилися” і з поганими питаннями більше не приставали 🙂

На цьому тоді все, власне, і закінчилося.

Цю історію я вам розповів, щоб ви зрозуміли, що так, витоки інформації з банків бувають і іноді навіть масові, як в цьому випадку («щур» злив інфу по 30 чи 50 особам), але така передача інформації є не систематичної і абсолютно незаконною.

На підставі такої інформації вкрай важко або практично неможливо, наприклад, нарахувати податки. Незаконно отриману інформацію найчастіше можна використовувати теж тільки незаконно – викликати індивідуума і почати розводити його на гроші:)

Ні, теоретично таку інформацію можна легалізувати (якщо цікаво, можу розповісти, як), але це буде геморно, а будь-які правоохоронні органи не дуже люблять “складні схеми”, особливо коли результат не дуже передбачуваний :):)

Але це все була приказка, а ось сама суть щодо Привату, його націоналізації, і чи варто йому тепер довіряти, буде в наступному пості. Просто і так занадто довгий текст вийшов …:)

Щоб не пропустити важливу інформацію, підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант»!

Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.

Мій блог - некомерційний проект.

Але якщо моя стаття чи допис вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Мої "роздуми" на різні теми.
- Що харківські тепломережі робили все це літо…
- Супермаркет чи ринок – де більша економія.
- Де сільраді гроші взяти…
- Обман покупців, або чому “худнуть” упаковки з продуктами…
- Як не варто писати листи майбутньому роботодавцю.
- Чому СЕОшники, маркетологи та інші рекламщики вас обманюють.
- Чому держава вбиває малий бізнес?
- ПриватБанк - чого варто боятися після націоналізації…
- Про банківську систему і банківську таємницю.
- Голі діти навколо нас і Джок Стерджес.