Вистава “Все про чоловіків”. Харків. 24 листопада 2013 року.

“Все про чоловіків” – спектакль-тетралогія, що складається з чотирьох історій, які постійно змінюють одна одну на сцені.

Загалом, такий собі “тарантіновський стиль” 🙂

Всіх персонажів грають три актори: Максим Аверін (Зокі, Батько, Макс, Роберт), Дмитро Жойдік (Павло, Томо, Руді, Денис), Віктор Добронравов (Іво, Ян, Малий, Лео).

Цікаво, що в розмові я помилково кілька разів називав його неправильно “Про що говорять чоловіки” 🙂 – і виявилося, що по суті мав рацію. Всі історії – це розмови трьох мужиків в різних життєвих ситуаціях, місцями смішні, місцями сумні.

Спробую коротко їх переказати і проілюструвати фотографіями.

Вистава починається з першої історії – про трьох друзів.
Дія розгортається в спортзалі, куди двоє друзів, успішні юристи, Павло і Іво, привели свого третього товариша Зокі.

Зокі в спортзалі вперше. На відміну від друзів, він працює секретарем в школі і в спортзал не ходить.

Павло працює нотаріусом і вихваляється фотками своєї нової помічниці.

Всі розмови крутяться навколо дівчат та сексу.

Історія друга – “Батько”.
Ян і батько чекають другого брата, який повинен прилетіти з Аргентини, оскільки сьогодні річниця з дня смерті матері.

Томо не було вдома 10 років…

Батько смертельно хворий, але не хоче, щоб про це знав Томо.

Історія третя – “Стріпізери”.
Господар нічного клубу зайнятий роботою. У нього проблема: сьогодні ввечері нікому виступати.

Але тут його помічник Руді призводить Малого, який повинен замінити відсутнього стриптизера.

Малий – заробітчанин, якому не заплатили за роботу, і йому дуже потрібні гроші. Макс, господар клубу, вражений як Малий рухається і його фактурою…

… і обіцяє йому золоті гори.

Руді теж в передчутті, який сьогодні куш вони зірвуть.

Тільки один нюанс: якщо Малий облажається, Руді буде винен Максу гроші ….

…знову спортзал.
Павло і Іво займаються вдвох, Зокі прийшов тільки три рази – і більше не ходить.
Іво дуже сильно його за це критикує і каже, що який він після цього друг…

Але тут Павло вибухає: “Ти не маєш права так про нього казати! Я все знаю! Ти трахаєш його дружину! І після цього ще називаєш себе його другом!!!”

Друзі трохи сваряться. Іво визнає, що це все дійсно правда, але починає виправдовуватися: “Вона мене сама спровокувала…”.

…а потім завершує: “І взагалі, я, може, рятую їх сім’ю! Дружина Зокі – радісна і задоволена і не виносить Зокі мозок. І вони живуть щасливо і мирно!”

Четверта історія – про двох закоханих …. гм …. нетрадиційної орієнтації … які відпочивають на природі…

… грають в бадмінтон…

…фліртують…

І тут Лео признається Роберту, що йому дзвонив його колишній коханець Денис. Денис прилітає на кілька днів з Парижа – і попросився пожити ці дні у Лео, а той йому не відмовив.

Роберт ревнує, хоча заперечує факт ревнощів…

Закохані сваряться….

…але не надовго…

Томо прилітає з Аргентини.
Він страшно злий на батька, вважає його деспотом і винуватцем смерті матері, яка наклала на себе руки 5 років тому.

Вони побували на кладовищі, де Ян і батько встановили на могилі пам’ятник.

Томо буквально сочиться отрутою і каже батькові всякі гадості.

Але тут Ян не витримує – і розповідає братові, що насправді мати наклала на себе руки не через батька, а через молодого коханця, який її кинув.

Томо не вірить брату…

…. але той показує йому передсмертну записку матері…
– Чому ви не сказали мені про це раніше?
– Батько взяв все на себе. Він вирішив що краще, якщо ти будеш ненавидіти його, ніж зневажати свою матір.

У нічному клубі – ажіотаж, він набитий жінками, які заплатили гроші, щоб побачити стриптиз.

Руді їх розігріває: “Дорогі мої дівчатка, дівчата і жінки, вдови і розведені, сьогодні ввечері тільки для вас на сцені «сором’язливий жеребець» – чоловік зі снів, чоловік, який соромиться, але який, незважаючи на свою сором’язливість, покаже вам, щасливицям, все, на що він здатний!!!”

І ось на сцені Малий.

Зал реве від захоплення….

Але от невдача, Малий виявився ну дуже сором’язливий. 🙂

…ніт…

Руді береться допомогти, але… 🙂

Троє друзяк гуляють.
Сьогодні рівно 20 років, як вони познайомилися і потоваришували. І вони знову прийшли в той кабачок, де колись зустрілись.

Павло дуже п’яний і розказує Зокі про те, що Іво спить з його дружиною.

Починається бійка.

Зокі не вірить сказаному…

Але їх дружбу гаплик.

З Парижа прилетів Денис і намагається фліртувати з Лео…

… але Роберт його троллит.

Виступ Малого провалився – і Руді винен Максу 10 000 євро. Як варіант він може вийти на сцену сам і зробити те, що не зробив Малий.

У родині настає примирення.

Томо глибоко розкаюється в тому, що так поводився з батьком, і гірко шкодує про всі ці роки, коли вони не спілкувалися.

Ранок.
Поки Лео пішов за свіжими булочками, Роберт виходить на балкон, де курить Денис, і вирішує остаточно з’ясувати з ним стосунки, щоб відбити охоту загравати з Лео, якого Денис колись кинув, промінявши на коханця в Парижі.

У клубі знову стоїть жіночий вереск, на сцені Руді! 🙂

Макс віщає в мікрофон, що якщо глядачки не отримають Руді, тоді він сам до них вийде або поверне їм гроші.

Руді теж виявляється надто сором’язливим. 🙂

Максу тепер нікуди діватися.
Чоловік сказав чоловік зробив. І він виходить на сцену.

Упс…..
“Шановні пані! Свої гроші ви можете отримати в касі!!!” 🙂

Томо з батьком і Яном в аеропорту, до літака залишаються лічені хвилини, а батькові залишається жити буквально пару днів, у нього лейкемія….

Батько вмирає, Томо відлітає, здавалося б все….

Але ні!
Минуло 40 років. Павло і Іво – в будинку для пристарілих.
Їм по 80 років, але тримаються вони бодрячком 🙂 правда, Іво постійно все забуває.

Сьогодні в будинок пристарілих повинні привезти новенького, і у Павла на нього великі плани. Адже їхні діти оплачують для них тільки кімнату і харчування, не виділяючи грошей для розваг.

А якщо приїде ще один і вони з ним подружаться, то зможуть переїхати в тримісний номер – і таким чином економити гроші.

Новачком виявляється Зокі….

….вони впізнають один одного….

….згадують старий конфлікт і те, що Іво спав з дружиною Зокі…

Але вирішують, що вони вже в такому віці, що пофіг хто з ким спав 40 років тому…

…і є сенс знову потоваришувати, забувши старі сварки.

Друзі миряться, вони знову разом. 🙂

КІНЕЦЬ!

Скажу чесно: спектакль мені дуже сподобався.
При цьому, незважаючи на те, що він претендує на статус драматичного, особисто я його сприйняв як прикольну комедію.

Власне кажучи, драмою в ньому є тільки одна історія – про батька. Всі інші постійно викликали у глядачів сміх.

Загалом, якщо ви хочете приємно провести вечір, є сенс сходити на цей спектакль. Він навіть не довгий, всього-на-всього 1 година і 30 хвилин без антракту. Після цього можна буде посидіти в кафешці за кухликом пива або чаркою горілки, посміятися над трьома друзяками або над невдахами Руді та Максом.

За акредитацію і можливість познімати – величезне спасибі моєму хорошому другу Михайлу Бондаренко.

Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.

Мій блог - некомерційний проект.

Але якщо моя стаття чи допис вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Фото вистав.
- «HOMO SOVETIKUS». Харків. 12 лютого 2018 року.
- “Схоже на щастя”. Харків. 10 березня 2015 року.
- “Великі комбінатори”. Харків. 27 жовтня 2015 року.
- "Маскарад Маркіза де Сада". Харків. 17 лютого 2014 року.
- "Все про чоловіків". Харків. 24 листопада 2013 року.
- "Старший син". Харків. 20 березня 2013 року.
- "Хаос. Жінки на межі нервового зриву".