Вистава “Великі комбінатори”. Харків. 27 жовтня 2015 року.

Якщо хтось вам скаже, що в Україні немає театру, плюньте йому в око, а потім – канделябром його, канделябром! Тому що коли ти, не будучи фанатом театру, дивишся український театр …

У позаминулому році я разом з Харківськими блогерами вибрався на спектакль “Великі комбінатори”, який при цьому йде українською мовою (!!! хто казав, що ніхто нічого дивитися на ній не буде?!).

Як ви вже, напевно, здогадалися, цей спектакль поставлений Театром Франка за мотивами роману Ільфа і Петрова “Дванадцять стільців”. 🙂

Так ось, для більшої об’єктивності я сьогодні не буду ділитися враженнями про виставу, а надам таку можливість тим, хто ходив разом зі мною. Кожен з них поділився враженнями у себе в блозі, ну, а я просто зібрав їх тут. 🙂

Отже – перший Кирило Гальченко (він же akirich_pcroom в ЖЖ).
Але чому ж тоді така назва? Справа в тому, що режисер-постановник все ж змінив класичний твір і вклався гідно, спростивши сюжет, але зробивши його цікавішим. І так, переклад українською звучить чисто і без діалектів. Таке мене радує – коли не намагаються використовувати “суржик” або “мову Галичини”.

Окремо хотілося б згадати колектив, який виконував ролі у виставі.
Наприклад, Олег Стальчук багатьом запам’ятався як диктор каналу ICTV. Але побачивши його на сцені в ролі Тихона, я зрозумів що його голос – це лише мала частина таланту. Хлопці, це треба бачити і чути! Особливо “п’яні” серенади за рубль.

Анатолій Гнатюк теж працює на ТБ і знімається в серіалах, проте в театрі він мені сподобався навіть більше. Він і зіграв Остапа-Сулеймана-Берта-Марія-Бендер-бея. Гримери, до речі, постаралися. Де б не грав в кіно Гнатюк – його легко впізнати. Тут я спочатку не зрозумів, хто грає Бендера! Перевтілення вдалося.

Ну, і не можна не відзначити Леся Задніпровського, який зіграв Кісу Вороб’янінова. Ну, ось, скажімо, Кіса повинен бути нічим явно не примітним, крім гострої стурбованості грошима. Він згоден на все, що дозволяє його прямолінійне мислення. Бендер хитріше. Але ось у виставі (я порівнюю з фільмом) Кіса мені здався більш живим, більш яскравим, більш запам’ятовується. Не знаю, як іншим, але враження від Кіси Задніпровського випередило враження від Папанова, хоча і той зіграв класно.

Особисто мені, крім того, сподобався гробових справ майстер Безенчук, який кіряє з труни – і намагається впарити Вороб’янінову труну подорожче.

Його міміка – це щось!

Смерть тещі – найочікуваніша подія, 🙂 причому абсолютно для всіх!

Вистава багатий хореографією, яка замінює “закадровий” авторський текст.

Ось, наприклад, як обіграна сама смерть тещі Іполита Матвійовича.

Іполит люто ненавидить свою тещу. “Труну? Соснову!!! З сучками!!!”

Далі Кріст Котолевская (в ЖЖ ака fucky_lucky)
“Ще один персонаж, який дійсно зачепив, – отець Федір. У книзі і фільмах він зовсім інший. Тут же, в момент, коли він “поїхав” розумом, у мене аж клубок у горлі встав. Настільки простодушно і не жадібно він був зіграний”.

Тут я готовий підписатися під кожним словом, Олександр Печериця просто чудовий у ролі Отця Федора.

Отець Федір збрив бороду і збирається в дорогу.

Базар ….

… і поява Остапа Бендера.

Може, тобі ще ключі від квартири ?! 🙂

Ніби як динамічний танцювальний номер, але міміка! Дідька лисого! Міміка!

Мадам Грицацуєва – ну дуже самотня жінка. 🙂

Тихон так, він чудовий!

Командувати парадом буду я!

Я завжди дивувався – ЯК! Як артистам в театрі вдається створити образ і повністю захопити глядача, коли вони обмежені сценою і декораціями. У той час коли в кіно – це і склейка, і розкадровка, і все таке?!

Ну ось, торги за частку. 🙂 Як вони торгувалися!

Все, партнери. 🙂

Ііііі…. знову Тихон!

Тихон і Отець Федір – мої фаворити. І Кіся, так. 🙂

Дам слово Наталі nataly0288.
Сюжет досить динамічний. Сплячі і позіхають глядачі помічені не були. 🙂
Багато музичних і танцювальних моментів. Класні костюми, особливо платьішкі сподобалися!)

Еллочка-людожерка була чудова!
Бендер, який співає рок-н-рол. Бендер, який грає на баяні. Бендер … Загалом, Бендер – шикарний!

І це ні фіга не кіно, де можна зробити “монтаж”, а за тебе заспіває хтось інший. Тут тільки ти і глядачі, все насправді!

Вибачте, але не можу не показати цю трійцю. 🙂 Вони прекрасні.

Бордель під виглядом будинку престарілих. 🙂 Ну, дуже активні бабусі! 🙂

Перший стілець. 🙂

Сцена в музеї. Не можу переказати текст, але г-р-р-р … це прекрасно! 🙂

Невдача: стільці відвозять в магазин …

Ну, що, півники, може, повирішуємо? 🙂

Будемо брати! 🙂

Викрадення стільця Отцем Федором … 🙂

Пусто!!

Ще два…

І знову мимо!

Кісю змусили грати в спектаклі провінційного театру (“Ревізор”).

Тільки-но вийшовши на сцену, він втрачає свідомість.

Же не манж па сіс жур …

“Якщо ви не протягнете руку, ми протягнемо ноги!”

Як вони співають!

І знову Тихон! Він таки прекрасний! 🙂

Мрійники …

Еллочка-людожерка, яка так усіх вразила. 🙂 І таки не дарма!

Ну, і кінцівка, куди вставили одну зі сцен з “Майстра і Маргарити” Булгакова …

Може здатися, що вона тут зайва. Яке відношення Булгаков має до Ільфа і Петрова?

Але … але-але-але … Ви розумієте те, про що писали Ільф і Петров, – це сатира, зла сатира на тогочасне суспільство і його звичаї.

І у Булгакова, как не дивно, його “Майстер і Маргарита” – це теж сатира, зла-презлую сатира на той час, який зображено в цьому романі. Спробуйте його перечитати. Тільки не читайте при цьому маленьку повість, де про Ієшуа.

У силу цих факторів насправді вони досить органічні, і сцена з “Майстра” доповнює розповідь про Бендера.

Замість грошей (хто пам’ятає цю сцену у Булгакова) глядачі хапають діаманти, розсипані Отцем Федором – і в цей момент з’являється міліція.

Пронизливий монолог. І разом з тим оптимістичне завершення сюжету …

Загалом, “Великі комбінатори” – чудовий спектакль театру Франка, який однозначно варто подивитися!

А я в черговий раз переконався в тому, що якщо спектакль до Харкова привозить мій друг Михайло Бондаренко, на нього однозначно потрібно йти!

У даному випадку – величезна йому мерсі. 🙂 І не тільки від мене, а й від харківських блогерів, 🙂 частина з яких, перший раз потрапивши в театр, після цієї вистави стали завзятими театралами. 🙂 :):)

Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.

Мій блог - некомерційний проект.

Але якщо моя стаття чи допис вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Фото вистав.
- «HOMO SOVETIKUS». Харків. 12 лютого 2018 року.
- “Схоже на щастя”. Харків. 10 березня 2015 року.
- “Великі комбінатори”. Харків. 27 жовтня 2015 року.
- "Маскарад Маркіза де Сада". Харків. 17 лютого 2014 року.
- "Все про чоловіків". Харків. 24 листопада 2013 року.
- "Старший син". Харків. 20 березня 2013 року.
- "Хаос. Жінки на межі нервового зриву".