Прогулянка по Харківському старому цирку

Зараз будівлю старого Харківського цирку практично не видно з вулиці, його закривають кафе і СТО (я протупив і не зняв будинок з вулиці, тому змушений використовувати чуже фото) …

… але колись воно виглядало ось так.

Цирк був побудований Генріхом Грікке у 1905-1906 роках на площі Жандармськійї (пл. Червоного міліціонера, а нині – площа Національної гвардії). Він був оснащений такими передовими на той час технологіями, як електричне освітлення і калориферне опалення. Зал був універсальним – і при необхідності міг перетворюватися в театр (за допомогою трансформації залу для глядачів).

Після революції 1917 року цирк Грікке був націоналізований і перейменований в Держцирк.

У 30-х роках цирк капітально перебудували і реконструювали. Арену зробили постійною, верхній ярус сцени перетворили в оркестровий майданчик, а нижній переробили під артистичний вихід.

Саме в цьому цирку починали свій шлях такі відомі артисти цирку, як клоуни-дресирувальники Володимир і Юрій Дуров, клоун Костянтин Берман, приборкувач левів Олександр Буслаєв, приборкувач левів Ірина Бугримова, режисер Євген Зискинд, еквілібрист Петро Маяцький, ексцентрики, куплетисти Григорій Рашковский і Микола Скалов, які складали з 1932 року популярний дует «Біб-Боб», дресирувальник Борис Едер, ілюзіоніст Еміль Кіо.

Тут виступали такі відомі актори, як дресирувальники М. П. Назаров і В. І. Філатов, клоун Карандаш і дует Ю. В. Нікуліна з М. І. Шуйдіним і інші.

Директором цього цирку протягом майже 50 років (1934-1982) працював Фред Дмитрович Яшинов.

У період Другої світової війни в будівлі цирку німці влаштували ковбасну фабрику, а коли відступали, – замінували його. Врятувала цирк дружина одного з артистів, яка працювала у німців прибиральницею і бачила, де закладали вибухівку. Вона з точністю до півметра показала радянським солдатам, де знаходяться міни.

Цирк давав вистави до 1976-1977 року, коли в місті відкрився «Новий цирк», побудований на площі Урицького (нині – пл. Ірини Бугримової).

А в «Старому цирку» зараз знаходиться ДП “Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів”.

Старий цирк став унікальною тренувальною базою для підготовки різних циркових номерів. Вона – друга в колишньому Радянському Союзі (перша – московська) і єдина в Україні!

Завдяки друзям в 2013 році у мене з’явилася можливість пройтися по будівлі цирку, яку не бачив майже ніхто зі сторонніх (його навіть нинішній міністр культури не бачив :)), хоч він ніби як і не сторонній).

Як я розумію, це колишнє фойє цирку.

Крізь двері видно манеж, де займаються діти.

Справа в тому, що, крім дорослих артистів, які готують тут свої номери, в старому цирку працює (на сьогодні вже ні, дітей вигнали з цирку) дитячо-юнацька студія циркового мистецтва “Старий цирк” (Д.Ю.С.Ц.М. “Старий цирк”).

Вона почала працювати ще у 1998 році – і на сьогодні стала одним з кращих юнацьких циркових колективів України. Артисти Д.Ю.С.Ц.М. “Старий цирк” неодноразово займали (і продовжують займати) призові місця на різних циркових фестивалях і конкурсах.

У дитячо-юнацьку циркову студію може прийти хто завгодно – діток приймають з 4-5 років. І хоч заняття платні, але керівництво студії приймає на пільгових умовах дітей з малозабезпечених сімей, та й для інших розмір оплати – диференційований.

Окремо потрібно сказати, що керівництво студії готове працювати і з дітьми з інвалідністю.

Наприклад, сліпий або слабобабуча дитина цілком може стати фокусником. Відсутність ручки або ніжки теж не є перешкодою для занять (в студії є дві дитини з ДЦП, які займаються досить успішно).

Тут все виглядає так само, як і 50-60 років тому.

“Тренажери”, з якими працюють циркові, теж нітрохи не змінилися.

Хоча зараз канікули, діти все одно йдуть сюди самі – і цілими днями тут тренуються.

Їх просто не можна звідси вигнати.

У професійному цирку – як в Україні, так і за її межами – зараз працює дуже велика кількість випускників Д.Ю.С.Ц.М. “Старий цирк”.

Хтось на професійну арену пішов відразу зі студії (є таке поняття – «учнівство»: на арені можна виступати вже з 14 років разом з дорослими), а хтось – після закінчення естрадно-циркового училища.

Єдиний цирк України, де не хочуть бачити випускників студії «Старий цирк», – це “новий” Харківський цирк. За словами юних артистів, директор “нового” заборонив пускати їх в будівлю “нового цирку”, навіть якщо у них є квитки.

Видно, боїться, що ці дітки складуть серйозну конкуренцію працюючим у нього гімнасткам (які часто більше схожі на гусениць, ніж на гімнасток). 🙂

Ми залишаємо юних артистів тренуватись, а самі йдемо далі.
Тут навіть стіни буквально дихають історією цирку. Мені здається, ремонт тут не робили вже років 50 (як мінімум).

Діти кажуть, що бачили в коридорах цирку привида: “Він не добрий і не злий, а просто сумний”. Можливо, це дух дівчини (гімнастки чи дресирувальниці), яку загризли тут тигри 30 років тому.

У минулому і позаминулому році американські волонтери допомогли зробити ремонт на другому поверсі в грим-убиральнях і в приміщенні, яке орендує дитяча студія.

Але в іншому тут все залишилося, як і раніше.

Ось так виглядає третій поверх (підлога просто знята, решта – як було колись).

А це грим-вбиральні в їх «історичному» вигляді.

Спускаємося вниз – і йдемо у “звіринець”.

Колись це були стайні, а зараз тут просто тримають тварин.

Ці звірятка належать ДП “Державна циркова компанія України”, але частіш за все цирк годує їх за свої гроші, оскільки ДП постійно про них забуває.

Виходимо на вулицю.
Це котельня, в якій до сих пір працює котел, випущений у 1905 році! Боюся, що сучасна техніка не може похвалитися такою ж надійністю…

Упс! Здається, мене мало не спіткала доля румунської гімнастки яку з’їли тигри!
Мене атакує великий і страшний птах!!! 🙂

Відскакую в сторону …
А-а-а-а-а-а-а-а-а! Мене взяли в облогу!
“Іди-и-и сюди-и-и хлопчи-и-ик … Ми тебе з’їмо!

Який я вам хлопчик!
Я вже старий, і в мені багато холестерину!!! 🙂

Ні-і-і … повертаюся назад, в приміщення.
Тиграм …. тьху, птахам, точно “м’яса не докладують”.  🙂

Юні артисти продовжують тренуватись.

Наскільки я чув, “старий” Харківський цирк – чи не єдиний в Європі (або в світі – точно вже не пам’ятаю), де залишилася справжня арена з тирси.

Втім, все інше – таке ж автентичне. 🙂

Піднімаємося на другий поверх в спеціальний зал для занять (забув, як називається, – здається, гімнастичний).

Де “в кущах” знаходимо закохану парочку. 🙂

Звідси є вихід на балкони.

Піднімаємося на наступний ярус…

А це вже гальорка: тут були колись найдешевші місця – стоячі.

Але навіть тут є ліпнина.

З гальорки відкривається чудовий вид на арену.

У цирку приголомшлива акустика.

Бачите, там, на протилежному боці, стоять і спокійно розмовляють двоє людей?
Таке враження, що вони розмовляють буквально поруч. А якщо закрити очі, то ілюзія, ніби вони стоять в одному кроці від мене, стає повною.

“Клацаю” дітвору, яка стоїть внизу.

І вони відразу піднімають голови, оскільки почули звук затвора (а ми ж знаходимося практично під куполом!).

Купол цирку – теж унікальний. Вся його конструкція тримається на он тих металевих струнах.

Купол ніколи не ремонтували, і на сьогодні ніхто не має ні найменшого уявлення, з якого матеріалу він зроблений. Можливо, в ньому теж криється секрет такої офігенно акустики.

Напевно, 100 років тому юні гімнастки точно так же стояли на цьому балкончику – і дивилися на арену, де в прямому сенсі слова проходило їх життя.

Мені вже пора йти. По дорозі я заходжу в приміщення, яке волонтери відремонтували для дитячо-юнацької студії.

Це кімната відпочинку для дітей: тут вони можуть попити чай і поспілкуватися в перервах між заняттями в студії.

Будівля Старого цирку я покидаю з жалем: воно – з тих, куди хочеться повертатися знову і знову. Буде шкода, якщо чиновники і можновладці перетворять його в черговий ресторан (або просто знесуть, як вчинили вже з дуже і дуже багатьма будинками в місті).

Я йду, а на арені продовжують займатися діти…

Вот и все…

На сьогодні дитячо-юнацьку циркову студію “Старий цирк” чиновники з міністерства викинули з цього приміщення на вулицю. Де зараз займаються ці діти я не знаю.

Ну а якщо вам цікаво подивитися фотографії з виступами дітей, – велкам в мій пост “Діти під куполом цирку — без страховки!!!”.

Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.

Мій блог - некомерційний проект.

Але якщо моя стаття чи допис вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Цікаво про різне.
- Харків і харків'яни - 10 років (2006 – 2016 рр.).
- Парк Горького - прогулянка літнім днем.
- Діти під куполом цирку - без страховки!!!
- Як освячують храм і престол.
- Прогулянка Харківським старим цирком.
- Недригайлів - свято Івана Купала.
- Харківський IMAX - погляд зсередини.