«Ніколи не здригайся» – Стівен Кінг
«Ніколи не здригайся» – це абсолютно новий роман Стівена Кінга, який був опублікований у США у травні 2025 року. І менше ніж через рік після цього видавництву «КСД» вдалося випустити його у світ в Україні.
Мимоволі згадуються слова Подерв’янського про швидкість 🙂
Чесно кажучи, я був доволі сильно розчарований останнім романом Кінга про Білла Годжеса, який прочитав («Кінець зміни»), тож свого часу зумисно не став читати продовження цієї серії, де головним персонажем (після смерті детектива) стала Голлі Гібні… Але вона мене наздогнала! 🙂
Так, ви правильно зрозуміли: «Ніколи не здригайся» – це знову про приватну детективку Голлі Гібні, і це доволі непоганий (я б навіть сказав «кінематографічний») трилер.
І так, традиційно Стівен Кінг «довго запрягає», тож початок книги дуже вальяжний. У романі декілька сюжетних ліній, які починаються так легко і так просто, а персонажі так природно живуть своє звичайне життя, що ти навіть губишся: «А це точно Кінг? Невже в цій книзі будуть монстри? Може, старина Стівен вирішив написати щось романтичне замість кошмару? :)».
Однак поки решта ні про що не підозрюють, маніяк, щоб помститися присяжним, які засудили невинного, починає свою серію з убивств випадкових людей, у руки яким вкладає папірці з іменами цих присяжних.
Тим часом релігійний фанатик починає полювати на феміністку та політичну активістку, яка виступає за легалізацію абортів на рівні штатів.
Тож урешті-решт усі дійові особи, кожен персонаж, якого ми зустрічаємо на сторінках книги, рано чи пізно буде втягнутий у цю криваву круговерть подій, а два монстри зіштовхнуться у двобої, вирішуючи, хто із них уб’є останню жертву.
Стівен Кінг дуже майстерно веде оповідь. Сюжет, який, здавалося, трошки пробуксовував на початку, десь із середини книги несеться таким галопом, що ти просто не можеш відірватись. І коли всі сюжетні лінії сходяться в точку кульмінації, ти залишаєшся дуже розчарованим: «Що значить все?! Чому так скоро?!! Я хочу ще цих класних літерок!!!».
Блін, я думаю, що за аналогією зі спільнотами анонімних алкоголіків треба відкривати спільноти анонімних книголюбів. Ми будемо збиратися, пити чай і казати: «Мені вдалося на цьому тижні не прочитати жодної книжки. Але мені дуже важко…» І всі такі: «Ти молодець! Тримайся, брате!» 🙂
Добре, я відволікся 🙂
«Ніколи не здригайся» написана дуже майстерно, і по ній цілком можна буде зняти класний трилер, який триматиме глядачів у напрузі.
Але при цьому книга і розчаровує. Бо особисто я десь після перших двох третин зрозумів, що два маніяки мають зустрітись, а всі сюжетні лінії зійдуться в одне місце (звісно що не всі такі догадосні як я). Тож, читаючи, мені залишалося лише чекати, як і коли саме це станеться і хто кого здолає, щоб своєю чергою бути потім вбитим добрими людьми. Ну й сама розв’язка та кульмінація, як на мене, дуже проста і традиційна якраз для кінематографа.
Хоча одне мене дуже потішило.
В момент, коли добро, здавалось би, перемогло і все далі буде добре, Стівен Кінг додає свій фірмовий останній штрих: «Це ще не кінець, крихітко… це ще не кінець…».
Моя оцінка 7,5/10.
P.S. Таки доведеться читати попередні книги про Голлі Гібні, бо в цій дуже багато відсилок до того, що відбувалося з нею раніше. І так, коли я починав читати «Ніколи не здригайся», я не знав, про що буде книжка, бо ніколи не читаю анотацій. При цьому Стівена Кінга я викупляв усе, що видавало «КСД», просто не дивлячись. Як то кажуть, на майбутнє, щоб було що почитати, коли у мене буде на то час. Адже якщо не купити те, що ти хочеш, зараз, то потім його просто може не бути у продажу…
З моїми іншими оглядами книжок ви можете ознайомитися в рубриці «Книжкова полиця».
Автор: Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.
Мій блог - некомерційний проект.
Але якщо моя стаття чи допис вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!