Трилогія «Перший закон» – Джо Аберкромбі
Буду писати відразу за всю трилогію Джо Аберкромбі «Перший закон» (видавництво КСД), яка складається із 3 томів: «На лезі клинка», «Раніше ніж їх повісять», «Останній аргумент королів».
Відразу скажу, що не розумію, чому це називають «темним фентезі». Там немає нічого такого прямо темного-темного. Ну трохи про те, як голова теліпається на шматочку шкіри, трохи (дуже трохи) іноді секс. Але цього вкрай небагато і дуже нечасто, та й завжди, як-то кажуть, «в тему».
Але, враховуючи її розпіареність, я очікував чогось більшого, набагато більшого.
Отже, загальне враження.
Якщо брати загалом, то це дуже непогано. В першій частині довгенько іде розкачка, і ти навіть починаєш думати, що це якийсь проходняк, але потім нарешті події йдуть у танок і захоплюють читача.
Її чомусь порівнюють із «Грою Престолів», але це ніяк не попадає. Навіть якщо порівнювати із фільмом – ця серія набагато слабша. Єдине, що їх об’єднує, – це те, що тут одночасно йде опис подій на 4-5 різних локаціях.
Немає якогось єдиного головного героя, а є декілька локацій, на яких відбуваються події, чи є декілька ведучих персонажів, навколо яких ці події й розгортаються, а самі персонажі переходять із локації на локацію чи об’єднуються з іншими персонажами, події навколо яких теж описуються.
Загалом, як я вже сказав, дуже непогано, і цілком захопливо. Таке собі пригодницьке фентезі, де всі кудись біжать, когось убивають, чогось хочуть (кожен свого), ну а потім усе це зводиться до якогось загального завершення.
При цьому якщо брати об’єктивно, то в сюжеті є й деякі провали, які ніяк не пояснюють, і окремі сюжетні ходи, які читаються і стають очевидними задовго до того, як їх опише автор.
Але якщо ми не сприймаємо цей твір як щось серйозне, не сподіваємося на якісь філософські істини, які нам донесуть, а ставимося до нього як до розваги на вечір (чи на декілька вечорів протягом тижня), він цілком ОК. Як міні-серіал на 8 серій, який тебе розважає і при перегляді якого не потрібно сильно замислюватися. Всі кудись біжать, когось рятують, хтось помирає….
Загалом тут присутні всі ходи та штампи, які є в традиційному розважальному кінематографі. Гарні не завжди насправді є гарними, поганці не завжди поганці, а тупі варвари виявляються набагато розважливим і мудрішими, ніж їхні цивілізовані поплічники. Нікчемні піднімаються, величні злітають зі свого п’єдесталу.
Але сюжет розвивається доволі динамічно та цілком захопливо. Не настільки, щоб не можна було, як-то кажуть, «відірватися», але цілком захопливий, аби повертатися до нього щовечора, як видається вільна хвилька.
Отже, якщо ви не шукаєте трилер у стилі фентезі, який вас нереально здивує поворотами свого сюжету, а вам потрібне щось простіше, щоб аби тільки розважитися і відволіктися від сьогодення, то «Перший закон» авторства Джо Аберкромбі вам цілком підійде.
Мечі та магія, поганці й хороші, які постійно змінюють свою орієнтацію, правда, яка може стати не правою, а істина помилкою. Беремо (обов’язково) віскарь, вино чи пиво за смаком – і у вас буде непогана розвага на декілька вечорів 🙂
Моя оцінка 8/10.
З моїми іншими оглядами книжок ви можете ознайомитися в рубриці «Книжкова полиця».
Автор: Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.
Мій блог - некомерційний проект.
Але якщо моя стаття чи допис вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!