Грузинський ресторан «Stumari» (Хмельницький)

Відразу скажу, що, як на мій особистий погляд, ресторан «Stumari» («Стумарі») є найкращим рестораном кавказької кухні у Хмельницькому.

Не знаю, наскільки «Stumari» відомий серед хмельничан, але особисто я знайшов його випадково, бо на відміну від переважної більшості ресторанів Хмельницького, цей розташований не на першій лінії, а, так би мовити, трошки «в чагарях».

Тож я дізнався про його існування, коли намагався нагуглити в Хмельницькому заклад, де готують смачний плов. Одним із варіантів, запропонованих гуглом, і став «Stumari», розташований на вулиці Гната Чекірди, 10.

Це було не очікувано, розташування ресторану виглядало сумнівним – отже, вперше я йшов туди без будь-яких завищених очікувань і сподівань. Ба навіть знайшов його не відразу.

Але після тих перших відвідин я, можна сказати, став його фанатом, бо дуже полюбляю всі ті страви, які є «базовими» в грузинській (кавказькій) кухні.

Отже, хочу поділитися своїми враженнями як стосовно самого закладу, так і тих страв, які вже встиг скуштувати. Сподіваюся, що цей перелік не остаточний і я буду доповнювати цей допис відгуками про нові страви, які скуштую у майбутньому. Хоча насправді мені дуже складно НЕ замовляти щоразу дві мої найулюбленіші – харчо та плов. 🙂

Кухня «Stumari»

На відміну від інших ресторанів умовно кавказької кухні, у «Stumari» («Стумарі») в меню переважно страви саме грузинської (кавказької) кухні. І це дуже добре. Бо, як на мене, є щось неправильне, коли ресторани, що позиціонують себе як ресторани кавказької кухні (грузинської, вірменської тощо), починають додавати у свої меню пасту, піцу чи ті ж суші.

Як незначний мінус, що стосується кухні, можу лише відзначити два моменти. Перший – це нестабільний смак окремих страв. Це не значить, що сьогодні смачно, а завтра ні. Просто смак умовно сьогодні та через два тижні може бути помітно різний. Ну а другий момент – це те, що ніхто не слідкує за черговістю видачі страв. Як приклад, якщо ти замовив і харчо, і плов, цілком можеш отримати дві страви одночасно, ну або спочатку плов, а потім харчо.

Ось, як приклад, мені вже принесли шашлик, хоча я ще не встиг доїсти хінкалі.

Тож доводиться щоразу попереджати офіціанта про те, в якому порядку ти все ж таки волів би їсти перші та другі страви. А якщо цього не зробити, то буде як на фото вгорі 🙂

Харчо

Ммммм… це найкраще і найсмачніше харчо, яке я їв не тільки в Хмельницькому, а взагалі у своєму житті. Ну за виключенням домашнього, яке колись готувала моя дружина 🙂

Харчо в «Stumari», густе, наваристе, зі смачним мнясом, порізаним не дуже великими шматочками. При цьому харчо не дуже гостре, але й не прісне. Якраз так, як мені подобається, коли всього в ньому якраз у міру.

Якщо ви любите харчо так, як люблю його я, скуштуйте його в «Stumari» – думаю, ви не будете розчаровані.

Окрошка

Це одна з небагатьох страв у меню цього ресторану, яку навряд чи можна назвати грузинською, та й узагалі кавказькою.

Але, як і харчо, окрошка в «Stumari» дуже смачна. Настільки, що я щоразу вагаюся й не можу вирішити, що я більше хочу – їхнє харчо чи все ж таки їхню окрошку. Тож, напевно, навіть добре, що окрошка іноді буває відсутньою – і проблема вибору сама собою вирішується на користь харчо.

Але коли вона є, то іноді я беру навіть дві порції.

Хачапурі

У «Stumari» декілька видів хачапурі – як традиційних типу по-аджарськи чи по-мегрельськи, так і умовно «дизайнерські» типу з індичкою чи їхній фірмовий «Хачапурі Стумарі»

Хачапурі по-мегрельськи

Дуже смачний і соковитий хачапурі. Ніжний і смачний сир під хрусткою скоринкою. Напевно, один із найкращих хачапурі по-мегрельськи, які я коли-небудь куштував. Із мінусів можу лише сказати, що, як на мій смак, у ньому малувато сиру, хотілось би трошки більше.

«Хачапурі Стумарі»

Смачний хачапурі з м’ясом. Не сухий, але я не сказав би, що «соковитий». Доволі «рівний» хачапурі, в якому немає ніяких огріхів. М’ясо не сухе, його не багато, а якраз у міру, спецій помірно і вони не псують смак м’яса. Я не відчув «гастрономічного оргазму», але й поганого сказати про цю страву не можу.

Чебуреки

Скажімо так, чебуреки непогані, але мені не сподобалися. Напевно, тому що у начинки через спеції трошки незвичний смак. Ну і в середині дуже багато густого соку, який радше схожий не на сік, а на якийсь соус. Ну а оскільки із чебуреками не дають ніяких рукавичок, то цей сік рясно тече на руки й дуже сильно їх обпікає. Банально некомфортно й незручно їсти. Ну або треба довго чекати, поки чебуреки захолонуть. Але навіщо їсти холодні чебуреки?

Я взагалі фанат і поціновувач чебуреків, тож у цьому випадку був розчарований як їхнім смаком, так і подачею.

Шашлик із свинячого ошийка

Як на мене, в «Stumari» найкращий шашлик зі свинячого ошийка в Хмельницькому. Бо ну по-перше, він справді з ошийка, а не так, як в інших закладах міста, де в меню написано про ошийок, а насправді шашлик казна з чого.

Ну а по-друге, м’ясо дуже ніжне і соковите, спецій додано в міру, і вони не забивають смак м’яса. Для мене це взагалі показник, коли ти їси м’ясо і відчуваєш його смак, а не коли спецій стільки, що нічого, окрім смаку самих спецій, ти більше не відчуваєш.

А проте шашлик – це одна з тих страв у закладі, смак яких раз у раз може змінюватися. Він залишається смачним, але кількість доданих спецій може коливатися від «помірно, лише щоб додати смаку гарному м’ясу» до «ого, скіко сипонули, майже зіпсували» (як на мій смак, звісно ж).

Плов по-грузинськи

Відразу маю сказати, що я шалений фанат плову. Це одна із небагатьох страв, яку я готовий їсти майже щодня. Я й сам вмію його готувати, і за все життя перекуштував велику їх кількість, приготовану за різними рецептами.

І от, виходячи з усього мого досвіду, маю сказати, що з пловом в «Stumari» лихо-лишенько. Але в передусім через те, що він нестабільний, як тонна збагаченого урану 🙂

За весь час я замовляв його, напевно, разів десять – і його смак був від «Боже, яка смакота, майже ідеально» до «Боже, заберіть від мене цю гидоту». Власне, так і сталося останнього разу, коли я не зміг доїсти порцію навіть до половини й попросив офіціанта повернути її на кухню.

Я не знаю, чому тут так із цією стравою й чому на початку, коли я тільки почав сюди ходити, плов був цілком ОК, а потім дійшло до такого.

Люля-кебаб із курки

Попри те, що цей люля-кебаб із курки, він дуже соковитий і смачний. Кількість спецій і зелені в ньому вкрай помірна, тож вони не заважають смакувати м’ясом. Враховуючи, що я взагалі люблю люля, але не люблю баранину та телятину, наявність у меню люля-кебаба з курки, та ще й такого смачного, мене дуже тішить.

Хінкалі

В «Stumari» величезне розмаїття різних хінкалі. Я не великий любитель саме хінкалі – ба більше, «Stumari» – це перший заклад, де я їх скуштував, тому мені нема з чим порівнювати. Ну хіба що співвідносити із домашніми пельменями чи варениками з м’ясом. Але звісно, що це неспівставно, враховуючи особливості кухні.

Хінкалі зі свининою.

Смак фаршу (начинки) трохи специфічний. Чи то через спеції, чи через зелень, додану до фаршу – сказати важко. Але при цьому вони доволі смачні. Тобто для мене, не любителя хінкалі, який їсть їх уперше, було цілком ОК.

Хінкалі із сиром та грибами.

А от ці прям «смачно – дайте ще». Як на мене, дуже смачні хінкалі, в яких органічно поєднані і сир, і гриби. Я взагалі люблю сир і люблю гриби, тож тут для мене, як-то кажуть, «усі зірки зійшлися». Буду замовляти їх час від часу. Хочу ще скуштувати якось хінкалі із сулугуні…

Стейк із лосося

Дуже незрозуміла й суперечлива страва. Сам собою лосось смачний і в міру соковитий. Але на дідька під ним кабачки, я не знаю. Ба більше, соус, у який його поклали, просто гидотний, їсти його неможливо. Тож якщо брати сам лосось, то приготовано смачно. Якщо ж розглядати як комплексну страву, то краще його не замовляти, ну або казати, щоб подавали без соусу і кабачків.

Оджахурі зі свининою

Такоє собі. Фактично це картопля, смажена із м’ясом. Але не смачна ані картопля, ані м’ясо. Їсти можна, але бажання повторити не виникає. Не знаю, невже тому, хто готує, це смачно?

Свинина по-карськи

Це просто нереальна гидота. М’ясо дуже жилаве, яке через це аж «хрустить» на зубах, прожувати його вкрай складно. А смак у м’яса просто ригачно-огидний. Таке враження, що його приготували тижні два тому, і всі ці два тижні воно валялося в холодильнику. А тут його дістали, посипали сиром і ще раз приготували. Сир смачний, але він не рятує ситуацію. Це чи не єдина страва в «Stumari», яку я не зміг з’їсти навіть до половини та повернув.

Гидота! Страшна гидота!!!

Емммм, ну і попри те, що я його повернув і сказав, що їсти це не можна, мені все одно його порахували. За це жирний мінус адміністратору й офіціанту.

Картопля фрі

Офігенно крутезна картопля фрі. Я б навіть сказав, що вона не гірша, а можливо, навіть і краща 🙂 ніж у МакДональдзі, а це вже показник. Якщо ви любите картоплю фрі, рекомендую.

Хліб Шоті

Головна перевага цього хлібчика – це те, що в «Stumari» його печуть тільки і виключно після вашого замовлення. Тож приносять його гарячущим і максимально свіжим 🙂 За рахунок цих факторів він дуже смачний. Власне, вже не один раз було так, що шоті замовлений, до того ж харчо з’їдався ще до того, як харчо приносили 🙂 тож доводилося замовляти ще один, чи навіть декілька 🙂

Атмосфера й обслуговування в «Stumari»

Дуже подобається, що в закладі постійно звучить саме грузинська музика, яка відразу створює відповідну атмосферу.

Зал ресторану витягнутий у довжину, тож усі столики стоять по обидва його боки з центральним проходом між ними.

В оформленні ресторану вже не нові та місцями помітно потерті меблі створюють атмосферу затишного провінційного ресторану, розташованого десь біля підніжжя Казбеку.

Із мінусів можу відзначити лише доволі тьмяне освітлення, бо через дерева біля ресторану та криту веранду (на якій улітку теж стоять столики) у вікна потрапляє дуже мало світла. Тож навіть за столиками біля вікна вдень не те щоб прямо світло, а штучне освітлення в ресторані теж не те щоб яскраве.

Обслуговування в «Stumari» вкрай неспішне 🙁 У мене склалося враження, що офіціанти майже весь час чілять за столиком біля входу, ну або просто десь пройобуються у внутрішніх приміщеннях чи в сусідньому залі (ага, у «Stumari» два зали, але ХЗ нащо другий – напевно, щоб там ховалися офіціанти), тож у залі ресторану з’являються не дуже часто. Докликатися офіціанта/офіціантку вкрай складно.

Коли людей у залі багато, «спіймати за фартух» офіціанта ще можна. А коли зайнято 1-2 столики, щось дозамовити чи щось запитати стає «задачею із зірочкою». Буквально треба відправляти пошукову бригаду, бо навіть біля кіпера його ніхріна немає, щоб йому помахати. Тож щоб самому не бігати в пошуках офіціантів, я став просто дзвонити на телефон ресторану і просити, щоб хтось підійшов до мого столика. Такий собі спосіб, але він працює.

Таке «ненав’язливе» обслуговування – напевно, один із небагатьох мінусів «Stumari». Та ні, це, дідько, жирний мінусяка. Бо після такого обслуговування часто просто немає ніякого бажання залишати чайові. От навіть останній раз – товариш, що був зі мною, хотів ще замовити пива, але так і не зміг цього зробити. ВЗАГАЛІ. Бо офіціант не те що в залі, а навіть на його порозі не з’являвся. Тож товариш був вимушений обмежитись одним келихом на весь вечір. 🙂 Та ще й напій, який був замовлений для його дружини, офіціант просто приніс і кинув на столі – ні відкрив, ні налив… У результаті товариш чайових узагалі не залишив, хоча зазвичай в інших закладах традиційно залишав від 200 до 500 гривень.

Загальна оцінка «Stumari»

Попри деякі недоліки «Stumari» («Стумарі») дуже гарний грузинський ресторан зі смачною кухнею. Тож цілком можу його рекомендувати, якщо ви перебуваєте в Хмельницькому і не знаєте, куди піти, щоб смачно поїсти 😊

Моя оцінка 4,6/5

Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.

Мій блог - некомерційний проект.

Але якщо моя стаття чи допис вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!