Де насправді заборонено курити електронні сигарети …
Дуже часто у вейперів (любителів електронних сигарет) виникають конфліктні ситуації, коли вони намагаються палити там, де куріння звичайних сигарет заборонено.
Щоб остаточно поставити крапку в цьому питанні, пропоную розібратися досконально, де ж насправді заборонено куріння електронних сигарет.
Так, згідно з частиною 2 статті 13 Закону України від 22.09.2005 № 2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» (далі – Закон № 2899):
Забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів:
1) у ліфтах і таксофонах;
2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;
3) у приміщеннях та на території навчальних закладів;
4) на дитячих майданчиках;
5) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
6) у під’їздах житлових будинків;
7) у підземних переходах;
8) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;
9) у приміщеннях закладів ресторанного господарства;
10) у приміщеннях об’єктів культурного призначення;
11) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
12) на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.
Таким чином, Закон №2899 чітко говорить про заборону саме електронних сигарет (причому без урахування того містить рідину в них нікотин чи ні) і визначає конкретний і вичерпний перелік місць, де заборонено не просто куріння як таке, а саме куріння електронних сигарет (і кальянів теж).
Тут потрібно звернути увагу на три моменти.
Перше – це те, що куріння (зокрема і електронних сигарет) заборонено «в приміщеннях ресторанних господарств», в силу цього на літніх майданчиках кафе, ресторанів, пабів куріння НЕ заборонено.
Причому, як ви розумієте, в силу цього фактора на літніх майданчиках можна курити не тільки електронні сигарети, а й звичайні (і навіть кальяни).
Друге, про що слід пам’ятати, – це поняття «ресторанне господарство». Нехай воно вас не обманює.
Справа в тому, що визначення «ресторанного господарства» дано в Правилах роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.02 № 219, і відповідно до них – це:
– п. 1.3. Заведение ресторанного хозяйства – организационно-структурная единица в сфере ресторанного хозяйства, которая осуществляет производственно-торговую деятельность: производит и (или) доготавливает, продает и организует потребление продукции собственного производства и закупных товаров, может организовывать досуг потребителей;
– п. 15 Заведения (предприятия) ресторанного хозяйства разделяются по типам: фабрики-кухни, фабрики заготовительные, рестораны, бары, кафе, столовые, закусочные, буфеты, магазины кулинарных изделий, кафетерии, рестораны и бары.
Таким чином, курити не можна у всіх закладах громадського харчування, і не важливо, що це, – ресторан, кафе або бар/паб. При цьому відведення місць/столиків/кімнат для курців відвідувачів тепер не передбачено.
Більш того, навіть просте розміщення попільничок в закладах ресторанного господарства призведе до штрафу (від 1 000 до 10 000 грн).
І третє: відведення спеціальних місць для куріння там, де це заборонено частиною другою статті 13 Закону № 2899, – НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО.
Таким чином, власник пабу не може, наприклад, дозволити куріння в туалеті пабу. На вулиці на вході – будь ласка, але не всередині. Аналогічно – наявність попільнички на зупинці транспорту ніяк не говорить про те, що біля неї можна курити.
У статті 13 Закону № 2899 є ще і частина третя, згідно з якою:
Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:
1) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
2) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
3) у приміщеннях гуртожитків;
4) в аеропортах та на вокзалах.
І ось тут має місце своєрідна колізія.
Виходить, що куріння тютюнових виробів в ось цих конкретних місцях заборонено, а електронних сигарет і кальянів – НІ?
Якщо виходити з цього, то тоді можна спокійно курити електронні сигарети на робочому місці, в номері готелю (хостелі і т.п.), в гуртожитку, в аеропорту і на будь-якому вокзалі!
Визначення, що таке «тютюнові вироби», є в статті 1 цього ж Закону № 2899, а саме:
тютюн – засіб, що містить нікотин і виготовлений з рослини родини пасльонових;
тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
І ось тут тут виникає друга колізія, оскільки, якщо виходити з цього визначення, рідина для електронних сигарет – це теж «тютюновий віріб»!!!
Адже вона (рідина) теж містить нікотин, виготовлений з рослини родини пасльонових …
Однак у попередній, другий частини ст. 13 Закону № 2899, законодавець при цьому розділив тютюнові вироби та електронні сигарети. А раз так, той факт, що в третій частині він пише тільки про тютюнові вироби, дає підстави стверджувати, що Закон №2899 не відносить електронні сигарети до тютюнових виробів …
Але якщо виходити з цього твердження, тоді виходить, що на робочому місці або в аеропорту можна розкурити і кальян, адже в частині другій він теж згадується окремо від тютюнових виробів!!! А це вже ні в яку логіку не лізе…
Загалом, ось така ось двояка ситуація з електронними сигаретами – в той частині, де мова йде про куріння в приміщенні підприємств, готелях, аеропортах і вокзалах.
Думаю, кожен вайпер повинен для себе сам вирішити, чи готовий він доводити поліцейському на вокзалі або своєму начальнику, на робочому місці, що електронна сигарета – це не тютюновий виріб. 🙂
Тепер – що стосується відповідальності за куріння там, де це заборонено законом. Вона передбачена ст.175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а саме:
Куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, – тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох (51 грн) до десяти (170 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
І тут ми знову впираємося в визначення, що ж є «тютюновим виробом».
Адже якщо вважати, що рідина для електронних сигарет не є «тютюновим виробом», тоді відповідальність за куріння електронних сигарет в місцях, де їх куріння безпосередньо заборонено, – просто ВІДСУТНЯ!
Таким чином, ситуація з електронними сигаретами все ж таки не однозначна. З одного боку, є чіткий перелік місць, де їх куріння безпосередньо заборонено.
З іншого, – відсутність чіткого визначення, чи відноситься їх рідина до «тютюнових виробів» (але ж вона може бути взагалі безнікотинова!) дає можливість спробувати довести, як мінімум, відсутність підстав для складання протоколу і притягнення до адміністративної відповідальності.
Однак, доводячи відсутність підстави для притягнення до відповідальності, саме по собі куріння електронної сигарети краще припинити. 🙂
Справа в тому, що, згідно зі статтею 260 КУпАП:
У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу …. допускаються адміністративне затримання особи…
Таким чином, якщо ви курите, наприклад, на зупинці електронну сигарету, а поліцейський робить вам зауваження, куріння слід припинити.
Якщо ви замість цього будете продовжувати палити в надії на те, що вам вдасться довести, що рідина для вейпа – НЕ тютюновий виріб, і взагалі – штраф маленький (попередження або штраф від 51 до 170 грн), то ризикуєте поїхати не в кафе, а у відділення поліції.
Адже в даному випадку ви порушуєте пряму заборону встановлену законом (навіть якщо допустити що відповідальності за нього немає сам заборона все ж є) і не припиняєте, а продовжуєте здійснювати правопорушення. В силу цього поліцейський має право з метою його припинення провести ваше адміністративне затримання і доставити у відділення поліції. 🙂
Крім згаданої ст. 175-1 КУпАП в адмінкодексі є й інші статті, в яких йдеться про заборону куріння.
Так, згідно ст. 110 КУпАП:
Куріння у вагонах (у тому числі в тамбурах) приміських поїздів, у невстановлених для куріння місцях у поїздах місцевого і дальнього сполучення, а також у метрополітенах – тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти (85 грн.) до двадцяти (340 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 115 КУпАП:
Куріння у невстановлених місцях на суднах – тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 119 КУпАП
Куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях – тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
І ось ці три статті дуже цікаві тим, що в них вже не згадуються «тютюнові вироби», а мова йде просто про куріння.
Так, традиційно більшість Вайпер під час суперечки кажуть, що вони не «курять», а «парять». 🙂
Проте Закон №2899 цей процес називає все ж терміном «куріння»: «Забороняється куріння тютюнова виробів, а також електрон сигарет…».
А раз так, я б категорично не радив курити електронні сигарети в поїздах, в метро, на судах і в міському транспорті – тут ви без варіантів ризикуєте потрапити на штраф від 85 до 340 грн.
І останнє.
У статті 175-1 КУпАП (з якої ми почали) є згадка не тільки Закону, а й відсилка до рішень сільських, селищних і міських рад, які своїми рішеннями можуть заборонити куріння в інших місцях.
Єдиний документ Харківської міськради, який мені вдалося знайти і в якому йдеться про заборону куріння, – це «Правила благоустрою території міста Харкова» (далі – Правила), згідно з пп. 5.8.1 п. 5.8 яких:
Забороняється куріння тютюнових виробів, вживання алкогольних напоїв на робочих місцях та в громадських місцях (за винятком місць, спеціально для цього відведених), а саме:
1) в будівлях, спорудах (їх частинах), які доступні або відкриті для населення вільно чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди;
2) у тунелях і підземних пішохідних переходах;
3) на станціях метрополітену;
4) на стадіонах;
5) у ліфтах і таксофонах;
6) на територіях закладів освіти, у тому числі дитячих комбінатів, шкіл, вищих та середніх навчальних закладів;
7) на територіях та безпосередньо поряд з територіями дитячих майданчиків, дитячих розважальних атракціонів, майданчиків для відпочинку та дозвілля;
8) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ.
Як бачите, тут частково дублюється перелік місць із Закону № 2899, але є і нові місця – такі, як «поряд з територіями дитячих майданчиків, дитячих розважальних атракціонів, майданчиків для відпочинку та дозвілля».
Що таке «поряд» Правила, на жаль, не розшифровують.
Особисто мені не зрозуміло: за 50 метрів – це вже поряд чи ні? А за 20 метрів, а за 2 метри?
Окремо потрібно скасувати, що в Правилах хоч і згадуються громадські місця, але далі написано “а саме” і йде їх конкретний перелік. В силу цього в Правилах заборонено курити саме в цих конкретних місцях, а не в будь-якому місці, яке можна вважати “громадським”.
І знову-таки: в Правилах йдеться про «тютюнові вироби», що викликає сумнів, чи стосується це все електронних сигарет.
Отже, підводимо підсумок.
А ні в парку, а ні біля будинку, а ні просто на вулиці куріння НЕ ЗАБОРОНЕНО (хоч електронних сигарет, хоч звичайних).
Однозначно заборонено куріння електронних сигарет (втім, як і звичайних):
1) у ліфтах і таксофонах;
2) в приміщеннях і на території установ охорони здоров’я;
3) в приміщеннях і на території навчальних закладів;
4) на дитячих майданчиках;
5) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
6) в під’їздах житлових будинків;
7) у підземних переходах;
8) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів (в тому числі в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях, в поїздах, в метро, на судах);
9) в приміщеннях закладів ресторанного господарства;
10) у приміщеннях об’єктів культурного призначення;
11) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
12) на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.
Спірною є заборона на куріння електронних сигарет (але безперечною для звичайних):
1) в приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
2) в приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
3) в приміщеннях гуртожитків;
4) в аеропортах та на вокзалах;
5) поряд з територіями дитячих майданчиків, дитячих розважальних атракціонів, майданчиків для відпочинку та дозвілля.
Разом з тим, в приміщенні з перших чотирьох пунктів цього списку повинні бути спеціально відведені приміщення для куріння будь-яких сигарет. 🙂 Що, скажімо так, спрощує ситуацію.
І це, не питайте, що таке «майданчики для відпочинку і дозвілля». 🙂
Харківська міськрада ніяк не розшифровані це визначення (як і те, що мається на увазі під словом «поруч»). Чисто теоретично … це можуть бути і лавочки біля під’їзду. 🙂
Щоб не пропустити важливу інформацію, підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант»!
Олександр Зарайський.
Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.
Мій блог - некомерційний проект.
Але якщо моя стаття чи допис вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!