«Четверте крило» – Ребекка Яррос
Вирішив написати відгук про книжку Ребекки Яррос «Четверте крило» видавництва КСД. І думаю в подальшому писати такі відгуки на книжки, які я читаю, за можливості регулярно.
Отже, «Четверте крило».
Ця книжка чималенька за обсягом, тож щоб її прочитати, мені знадобилося три дні.
Головне враження – книжка написана так, аби Netflix (чи ще хтось) зняв за нею серіал. 🙂 У ній є все для цього.
А якщо серйозно, то сюжет книжки дуже динамічний. Уже з перших сторінок ти з головою в нього пірнаєш — та так, що важко відірватись і переключитися на щось інше. Бо навіть закривши книжку, ти продовжуєш думати «а що там буде далі».
Із мінусів хіба що постійні меседжі, як головній героїні хочеться цілуватись і зайнятися сексом спочатку з одним хлопцем, а потім з іншим. Таке враження, що це не фентезі, а якийсь із романів Анаїс Нін.
Можливо, книжка розрахована більше на жіночу аудиторію чи на підлітків. Був би я молодший — можливо, це сприймалось би якось по-іншому, але оскільки я старий цурпалок, то десь на середині просто почав пропускати ці абзаци, бо вони почали мене втомлювати. 🙂
Ну а другий мінус, як на мій погляд – це те, що оповідь виглядає як набір різних літературних «штампів», насмиканих із книг різних літературних жанрів і зібраних під однією палітуркою. 🙁
Головна героїня закохується в поганця. Той, кого вважали поганцем, виявляється не поганцем, а зовсім навпаки. Людина, яку вважали нікчемною, виявляється талановитою і врешті-решт рятує світ. Старі легенди, які всі вважали просто казками для дітей, виявляються правдою. Гарний уряд держави, яким усі захоплюються – злодіями.
Впізнали типові літературні прийоми, так чи інакше використані багатьма різними авторами?
Наявність таких і подібних їм штампів самі собою не погана. І навіть якщо їх усі зібрати в одну книжку – це не зробить її поганою. Просто коли її читаєш, подальший розвиток подій стає очевидним ще до того, як автор про це напише.
Так, власне, у мене і сталось із «Четвертим крилом». Читаючи цю книжку, я весь час передбачав, що буде далі, як будуть розвиватися події. Бо це для мене було очевидним у міру того, як авторка вела оповідь.
Можливо, тут свою роль зіграло велике різноманіття мого читацького досвіду. Адже у часи мого дитинства, а потім у підлітковому віці книжки були в дефіциті. Тож тоді я читав буквально все, що потрапляло до рук.
Соромно сказати – я навіть любовні романи тоді читав, такі як «Анжеліка», «Чаликушу» (вона ж «Корольок — пташка співоча») і тому подібні. 🙂 Решта – це були і детективи, і пригодницька література, й історичні романи, а пізніше наукова фантастика та фентезі…
Однак хай там як, така передбачуваність – принаймні як для мене – «Четвертого крила» мене дуже засмутила.
А так це доволі непогане фентезі.
Попри те, що я весь час угадував, як будуть розвиватися події, читати книжку було дуже захопливо. Сюжет затягує так, що дуже важко відірватись. Я був змушений на 3 дні закинути роботу і читав її навіть у туалеті! Так не міг від неї відірватися 🙂
Тож якщо ви любите фентезі, можу рекомендувати цю книжку із чистою совістю.
Тим паче що у КСД буквально днями має вийти її продовження – «Залізне полум’я», тож зможете прочитати дві книжки відразу. 🙂
Ну й за десятибальною шкалою я б цю книжку оцінив на тверді 8 балів.
Отже, моя оцінка 8/10.
З моїми іншими оглядами книжок ви можете ознайомитися в рубриці «Книжкова полиця».
Автор: Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.
Мій блог - некомерційний проект.
Але якщо моя стаття чи допис вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!