Законопроект № 5600: чи дійсно все так погано, що насправді зміниться для бізнесу

Аналіз та огляд законопроекту №5600: чи дійсно все так погано, що насправді зміниться для бізнесу. Підвищення податкового тиску на бізнес.

Нещодавно Верховною Радою було прийнято за основу Законопроект № 5600 (далі – Законопроект) щодо внесення доволі суперечливих змін – як до податкового кодексу, так і до низки інших законодавчих документів.

Після його прийняття в мережі Інтернет було поширено не зовсім достовірну інформацію про його зміст і ті наслідки, до яких він призведе.

Що ж насправді хочуть змінити, яке підґрунтя за цим стоїть, і наскільки такі зміни взагалі доцільні? Про все це далі – детально.

1. Делегування органам місцевого самоврядування права приймати рішення про встановлення факту користування земельною ділянкою державної та комунальної власності без оформлення правоустановчих документів.

Що пропонується.
Якщо орган місцевого самоврядування виявить земельну ділянку державної чи комунальної власності, якою хтось користується, але в нього немає ані документів, які б підтверджували право власності на землю, ані документів про оренду цієї земельної ділянки, то в такому випадку може бути складено рішення про цей факт. Це рішення направляється до податкової, яка на його підставі нараховує такій особі земельний податок.

Що за цим стоїть.
На сьогодні особа, яка користується землею, має сплачувати або податок на землю, якщо така земля перебуває у власності, або орендну плату за землю, якщо ця земля – в державній чи комунальній власності. Орендна плата за землю нараховується у випадку, якщо вам належить якась будівля (або її частина), але право власності на землю під цією будівлею не оформлено – і земля перебуває у комунальній або державній власності. Однак для нарахування орендної плати за землю потрібно укласти договір оренди (наприклад, з органом місцевого самоврядування). Немає договору – немає обов’язку сплачувати орендну плату. Отже, можна користуватися землею і нічого не платити.

Таким чином, на сьогодні доволі багато тих, хто так і робить: або недооформив право власності на землю, або ухиляється від укладання договору оренди. Серед останніх є як ті, хто зіткнувся із корупційними схемами оформлення договорів оренди (після чого просто «забив» на все це), так і ті, хто зумисно так чинить, у тому числі й користуючись, знову ж таки, корупційною складовою.

Чи стане краще (більше податків тощо).
Частково. Ті, хто нічого не сплачує, тому що просто «забив», будуть змушені сплачувати податок на землю, але… Але той, хто нічого не сплачував, тому що у нього є «зв’язки», і надалі нічого не сплачуватиме.

Законопроект не передбачає для органів місцевого самоврядування обов’язкового проведення суцільної інвентаризації земель та закріплення наслідків згаданої інвентаризації в конкретному документі. А це означає, що такі рішення про встановлення факту користування земельною ділянкою без оформлення правоустановчих документів писатимуться лише за тими, за ким «схочеться».

Органам місцевого самоврядування делеговано право встановлювати такі факти без деталізації того, як це має відбуватися: чи потрібно провести перевірку, щоб встановити такий факт, які підстави для проведення перевірки, хто й коли має право її проводити, ким та на підставі чого має визначатися площа такої ділянки? Нічого з цього в законопроекті немає. Отже, що ж виходить, «встановити факт» можна не виходячи з кабінету?

При цьому сільським, селищним, міськрадам делеговано «прийняття рішень про встановлення факту користування … земельною ділянкою державної та комунальної власності, у тому числі самовільно зайнятою, без оформлення правоустановчих документів, підставою для яких є: порушення землекористувачами законодавчо встановлених термінів для оформлення земельних ділянок відповідно до рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування». Тобто прийняти рішення «про встановлення факту користування» можливо лише за тими ділянками, за якими були рішення про їхнє виділення у власність або користування. Якщо таких рішень не було (самозахоплення), то рада може лише прийняти постанову про притягнення до адмінвідповідальності.

Таким чином, без суцільної інвентаризації та без чітких підстав і порядку проведення перевірки для встановлення факту користування ми можемо отримати ще один корупційний ризик. Коли одних землекористувачів не помічатимуть, а інших тероризуватимуть, «малюючи» рішення про встановлення факту та розміри начебто зайнятих ділянок «із повітря». Ну, потім, якщо не згоден, чимчикуй у суд і скасовуй. Або «можна все порішати» на місці за певний кошт.

2. Мінімальне податкове зобов’язання для сільгоспвиробників.

Що пропонується.
Визначення мінімального податкового зобов’язання, яке підлягає сплаті до бюджету сільгоспвиробником, що випливає із розміру всіх сільгоспземель, що перебувають у його власності чи користуванні. Однак, окрім сільгоспвиробників, такі податкові мінімальні податкові зобов’язання мають сплачувати всі, хто має у власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення, навіть якщо вони не використовуються для виробництва сільгосппродукції. Отже, якщо у вас є така ділянка і ви самі нічого на ній не вирощуєте і нікому не здали в оренду, а залишили заростати бур’янами, то доведеться сплачувати за неї мінімальний податок.

Также читайте:  Як цілком несподівано потрапити на величезні штрафи

Що за цим стоїть.
На сьогодні величезна частина сільськогосподарського виробництва перебуває в тіні. Так звані «фермери», маючи у власності та/або користуванні сотні гектарів, зареєстровані як підприємці – платники єдиного податку 2 групи й декларують дохід, що не перевищує 1,0–1,32 млн грн на рік. Вони купують за готівку паливо, насіння, техніку, сплачують заробітну плату своїм працівникам «у конвертах» – і потім продають вирощену сільгосппродукцію, знову ж таки, за готівку. Навіть фермерські господарства лише частину своїх доходів показують «в білу», решта ж – це чорний кеш.

Чи стане краще (більше податків тощо).
Так, має стати. Розмір мінімального податкового зобов’язання, який пропонується в законопроекті, є меншим, ніж розмір єдиного податку, що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи (єдиний податок сільгоспвиробників). Отже, звичайних фермерів та фермерські господарства його введення фактично не зачепить. А от тим, хто користувався землею, взагалі не бувши суб’єктом підприємництва, маскувався під платників єдиного податку 2 групи або був платником податку на прибуток і сплачував його у мінімальному розмірі, доведеться тепер платити в бюджет цей мінімальний податок.

Що погано.
Мінімальне податкове зобов’язання стане інструментом тиску на звичайних громадян, які мають у власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення, не вирощують сільгосппродукцію і не уклали договори оренди на свої земельні ділянки. Раніше, коли фермери їм пропонували якісь миршаві копійки за оренду їхніх земель, вони могли відмовитися від укладення таких невигідних та/або кабальних договорів оренди. Ну, а у випадку використання їхніх земель без договору могли вживати заходів, спрямованих на захист своїх прав. То тепер вони стоятимуть перед вибором: або віддати в оренду чи продати свою землю за безцінь, або самостійно щороку сплачувати за ці землі мінімальний податок.

3. Плати. Потім оскаржуй.

Що пропонується.
У випадку оскарження податків та штрафів, донарахованих податківцями за наслідками проведеної перевірки, майно платника податків, вартість якого дорівнює сумі, що оскаржується, вноситься до податкової застави. Після цього без дозволу податкового керуючого (працівника податкової) такий платник податків не може продати чи у будь-який інший спосіб відчужити своє майно. Слід зазначити, що податкова застава не поширюється на продукцію чи товари, а також на кошти.

Що за цим стоїть.
Якщо податкова дораховувала платникам податків значні суми, а вони під час судового оскарження бачили, що можуть програти податківцям – і таки доведеться сплатити податки, то, поки відбувалася процедура судового оскарження, вони встигали вивести з підприємства все майно (нерухомість, виробниче обладнання тощо).

Чи стане краще (більше податків тощо).
Навряд чи. Якщо підприємство від початку вирішить, що у нього немає шансів виграти в суді, то у разі кваліфікованого юридичного супроводу до того моменту, як воно отримає рішення про донарахування податків, у нього є 4 місяці, за які спокійно можна «скинути» майно і залишити пусту фірму. Другий випадок – це коли від початку на фірмі, яка ризикує потрапити під перевірку, немає ніяких активів. Вони концентруються на іншому підприємстві, яке здає їх в оренду першому.

Отже, ці нововведення є хіба що інструментом психологічного тиску.

Що погано.
Вкрай незрозумілим є прописаний механізм виведення майна із застави «порядку до моменту отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання». Таке формулювання дає змогу тримати майно в заставі аж до… Страшного суду. Хоча логічним було б написати «до прийняття рішення, що вступило в законну силу» – це дозволило б знімати податкову заставу після отримання рішення апеляційної інстанції.

4. Заборона для директора підприємства-боржника на виїзд за кордон.

Що пропонується.
Якщо підприємство має податковий борг, що дорівнює або перевищує 1 млн грн, то в такому випадку податкова може звернутися до суду з позовом про заборону директору такого підприємства на виїзд за кордон.

Що за цим стоїть.
От навіть не знаю. Гадаю, просто спроба створити тиск на директорів державних підприємств та великих платників податків, аби ті вживали заходів, спрямованих на погашення податкового боргу, – інакше не бачити їм Америки та інших принадних країн.

Чи стане краще (більше податків тощо).
Ті підприємства, де не можна просто так змінити керівника, можливо, активніше сплачуватимуть борги. Але якщо директора можна змінити на «фунта», то так і зроблять.

5. Проведення перевірок платників фактично без жодних підстав.

Що пропонується.
Дозволити податківцям направляти платникам запити про надання пояснень, інформації та документів, що їх підтверджує, у випадку коли «за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків… законодавства…»

Также читайте:  Як правильно відповідати на запити податкової про надання пояснень

Що за цим стоїть.
Зараз у податковому кодексі написано не «може свідчити», а «свідчить». Отже, направляючи запит, податківці зараз змушені обґрунтовувати та доводити, що порушення законодавства дійсно відбулося – і тому вони вимагають надання інформації та копії документів. Це дає змогу у випадку відсутності належного обґрунтування відмовляти податківцям у наданні того, що вони хочуть.

Що погано.
Після таких змін буде вкрай складно або неможливо обґрунтовано відмовити в наданні пояснень та документів – і в податківців з’являться підстави для проведення перевірки. Отже, тепер податкова може писати в запиті будь-яку маячню, після цього додавати фразу «що може свідчити…» – і вимагати документи. Якщо їх не буде надано, то проведуть позапланову перевірку. Якщо ж дадуть, все одно проведуть перевірку, але їм навіть їхати нікуди не доведеться.

6. Стягнення заборгованості з податків із розрахункового рахунку без рішення суду.

Що пропонується.
Якщо у платника податків виник податковий борг на підставі самостійно наданої декларації, то податкова може списати гроші з розрахункового рахунку платника податків у рахунок погашення заборгованості без рішення суду.

Що за цим стоїть.
Зараз так можна зробити тільки, якщо борг перевищує 5 млн грн, існує понад 90 днів – і в держави немає зобов’язань із повернення помилково чи надмірно сплачених сум.

Що погано.
Податкова штампуватиме вимоги наліво і направо, списуючи гроші з рахунків платників податків, як тільки спливе термін сплати податкового зобов’язання, зазначеного в декларації. Це може повністю паралізувати роботу малого та середнього бізнесу і призвести до його знищення.

7. Заборона для держкомпаній зменшувати фінансовий результат на резерв сумнівних боргів.

Що за цим стоїть.
Нафтогаз минулого року нарахував резерв сумнівних боргів – і замість прибутку показав збитки. Це були борги ще 2016 року за отриманий газ компаній-посередників, які так і не розрахувалися з Нафтогазом. Отже, через зменшення прибутку на ці безнадійні борги Нафтогаз не сплатив у держбюджет досить значні суми коштів.

Що погано.
Це призведе до вимивання прибутків та обігових коштів із держпідприємств та їхнього зубожіння й подальшого банкрутства. Все, що тільки можна, після цього забиратимуть у держбюджет, а на самих підприємствах накопичуватимуться борги сумнівних контрагентів, через які доволі часто й відбувається розкрадання коштів держпідприємств.

8. Ведення обліку товарів у місцях продажу.

Що пропонується.
Всі платники податків, за винятком підприємців – платників єдиного податку, зобов’язані будуть вести облік товарів за місцем їхньої реалізації та надавати таку інформацію податківцям під час перевірок.

Що за цим стоїть.
Чергова спроба вивести із тіні роздрібну торгівлю.

Чи стане краще (більше податків тощо)?
Можливо. Принаймні, торгувати без застосування РРО – й при цьому забезпечити наявність товару, залишки якого в місці торгівлі збігаються з обліком, буде набагато складніше, ніж зараз.

ВИСНОВКИ

Цей законопроект передбачає ще дуже багато змін, окрім загаданих вище, і розписувати можна ще дуже й дуже багато. Я зупинився лише на найгучніших, що постійно згадували у ЗМІ та мережі Інтернет.

Але головне, за винятком окремих цілком доцільних змін, більшість із того, що пропонується, – це цинічне і безпринципне підсилення адміністративного й податкового тиску на платників податків. Створюється враження, що це спроба витиснути з бізнесу останні копійки перед тим, як все полетить у прірву.

Більш того, цей законопроект частково нівелює фінансову децентралізацію, яка відбулася за попередньої влади. Після прийняття цього законопроекту місцеві бюджети втратять досить значну частину коштів. Зокрема, акцизний податок, який зараз сплачується до місцевого бюджету, тепер надходитиме до державного бюджету, а це мільярди гривень. І їх забирають у місцевих бюджетів без будь-якої компенсації.

Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.

Мій блог - некомерційний проект.

Але якщо моя стаття чи допис вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Цікаві матеріали про податки:
- Ставки єдиного податку та ЄСВ для підприємців у 2020 році.
- Як підприємцю оформити найманого працівника.
- Імпорт послуг, єдиний податок, ПДВ і все-все-все…
- Картка «ключ до розрахункового рахунку» й оплата в Інтернеті.
- Платник єдиного податку та посередницькі договори.
- Де в Харкові підприємці і юридичні особи можуть надати податкову звітність.
- Що робити, якщо податкова скасувала реєстрацію платника єдиного податку?
- Що робити, коли учасник товариства помер?
- Як додати рядок до декларації в електронному кабінеті на сайті ДФС України.
- Що краще – підприємець чи ТОВ?
- Як за допомогою картки «Пайонір» отримати гроші від фрілансу?

Facebook Comments
Поділиться з друзями, у себе на сторінці!

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.