Як цілком несподівано потрапити на величезні штрафи

Як цілком несподівано потрапити на величезні штрафи

Здійснюючи окремі касові операції, підприємства та їхні власники часто не замислюються про ті обмеження, які накладає на них чинне законодавство.

Зокрема, статути підприємств (ТОВ або ПП) чітко визначають перелік осіб, які мають право представляти підприємство без довіреності у процесі взаємин з іншими юридичними особами.

Зазвичай такою особою є директор підприємства.
І практично ніколи статути не передбачають згаданих повноважень для засновників (власників) підприємства (організації).

Однак на сьогодні існує дуже поширена практика, коли засновник (власник) вносить на розрахунковий рахунок підприємства матеріальну допомогу від власника.

І ось тут, як кажуть, виникають нюанси.

Для прикладу уявімо, що директор у нас – Іванов, засновник (власник) – Петров, касир – Сидорова, а підприємство називається ТОВ «РК». Ну, і розглянемо різні ситуації, коли на рахунок вноситься, наприклад, матеріальна допомога.

Найважливіший момент – від чийого імені внесені гроші в банк.

Якщо в банківських документах як платника зазначено просто Іванова (ну, і в призначенні платежу «матеріальна допомога згідно з *** * » – тут немає питань, просто в договорі на матдопомогу потрібно передбачити для Іванова таку можливість.

Але якщо як платника зазначено саме ТОВ «РК» (із приміткою «через Іванова») – ось тут і починається найтрешевіше.

Оскільки гроші внесені від імені ТОВ, набуває чинності Положення про ведення касових операцій. Воно передбачає, що будь-яке внесення грошей на розрахунковий рахунок від імені юрособи оформляється видатковим касовим ордером.

А раз так, то ці гроші спочатку мають бути оприбутковані за касою – і лише потім внесені на розрахунковий рахунок.

Ну, не може, не може засновник вносити гроші в банк від імені підприємства, коли йому заманеться і просто так.

Точніше, може, але у разі дотримання двох умов.
Перше – гроші мають бути спочатку оприбутковані за касою.
Друге – у нього має бути довіреність на вчинення таких дій (або його має бути внесено до ЄДР як підписанта, тобто як особу, уповноважену діяти від імені підприємства без довіреності).

Также читайте:  Проблеми з податковою? «Розбираємося» правильно

Що буде, якщо цього не зробити?

Якщо гроші були внесені в банк від імені підприємства (не важливо, через кого) і  не були оприбутковані за касою, – все, що вам загрожує, – це «усього лише» штраф за неоприбуткування грошей у касу*. 🙂

І не важливо, через кого зроблено внесення: через засновника Іванова, директора Петрова чи бухгалтера/касира Сидорову.

Якщо воно зроблено від імені підприємства, спочатку – оприбуткування за касою, і лише потім – видатковий касовий ордер та внесення на розрахунковий рахунок у банку.

Немає внесення в касу?
Ок, у вас тепер є порушення чинного законодавства*.

Примітка:
* – на момент написання цієї статті штраф за не оприбуткування готівки в касі був встановлений у 5-кратному розмірі, від не оприбуткованої суми. В подальшому, у 2019 році, цей штраф був скасований. Разом з тим, немає жодного сумніву, що його відновлять хоч можливо і в меньшому розмірі. Але підхід податківців в описаних ситуація, скоріш за все, залишиться незмінним. Тож не втрачаємо пильність стикаючись з такими операціями. 

Аналогічна ситуація, як я вже сказав, виникне, якщо виручку, матеріальну допомогу або внесок у статутний фонд вносив директор чи касир (від імені юрособи) без попереднього оприбуткування за касою.

Тим, хто веде бухоблік в 1С, нескладно буде виправити цей недолік, досить перепровести ці операції через касу, роздрукувати прибуткові та видаткові касові ордери, а також роздрукувати і прошити касову книгу.

Однак може виявитися, що засновник або директор, – якщо внесення на розрахунковий рахунок робив він, – просто не зберіг оригінали банківських квитанцій, адже саме їх потрібно буде додати до видаткових ордерів. І ось це може стати другою проблемою.

Также читайте:  Як заповнити декларацію з єдиного податку ФО-П – платнику єдиного податку 2 групи

Третя проблема – з повноваженнями засновника, який систематично «бігає в банк» із грошима підприємства. Зокрема, директор може оформити на засновника довіреність, але тоді виникає закономірне питання: а чи не можна його вважати неоформленим співробітником підприємства? І швидше за все, податкова обов’язково запитає про це.

Загалом, якщо ваш засновник постійно вносить матеріальну допомогу, робіть із самого початку все правильно – і не потрапляйте в цю пастку.

А то тут днями одному підприємству нарахували фінансову санкцію в сумі близько 40 млн грн – саме за такі внесення матеріальної допомоги без оприбуткування за касою. 😉 🙂

Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.

Мій блог - некомерційний проект.

Але якщо моя стаття чи пост вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Цікаві матеріали про податки:
- Ставки єдиного податку та ЄСВ для підприємців у 2020 році.
- Як підприємцю оформити найманого працівника.
- Імпорт послуг, єдиний податок, ПДВ і все-все-все…
- Картка «ключ до розрахункового рахунку» й оплата в Інтернеті.
- Платник єдиного податку та посередницькі договори.
- Де в Харкові підприємці і юридичні особи можуть надати податкову звітність.
- Що робити, якщо податкова скасувала реєстрацію платника єдиного податку?
- Що робити, коли учасник товариства помер?
- Як додати рядок до декларації в електронному кабінеті на сайті ДФС України.
- Що краще – підприємець чи ТОВ?
- Як за допомогою картки «Пайонір» отримати гроші від фрілансу?

Facebook Comments
Поділиться з друзями, у себе на сторінці!

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.