Використання РРО підприємцями, які надають послуги через мережу Інтернет

Використання РРО підприємцями, які надають послуги через мережу Інтернет

Заяви Гетманцева і Верланова про те, що підприємцям (ФО-П), які надають послуги (через мережу Інтернет) навіть для безготівкових платежів (коли гроші перераховуються з рахунку на рахунок) знадобляться касові апарати (РРО), сколихнули бізнес-товариство.

Тому сьогодні хочу розповісти, чому ці два громадянини, м’яко кажучи, містифікують бізнес, та й узагалі розбираються в податковому законодавстві приблизно так, як я в балеті.

Чи дійсно потрібен РРО під час безготівкової оплати за послуги?

Ви знаєте, що таке “податкова пільга”?
Це коли ти повинен сплачувати якийсь податок, але тебе від його сплати звільнили.

Так ось, у Податковому кодексі України (далі – ПКУ) таку пільгу було встановлено ​​для використання РРО платниками єдиного податку.

Зараз цей пункт виглядає ось так (п. 296.10 ст. 296 ПКУ):

Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої-четвертої груп (фізичні особи – підприємці), незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим…

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Тобто на цей час у разі здійснення готівкових розрахунків ФО-П – платники єдиного податку мають право не застосовувати РРО, якщо обсяг їхніх доходів менше 1 млн грн на рік.

Але на сьогодні в ПКУ внесено зміни, які набудуть чинності з 19 квітня 2020 року – і з цього моменту згаданий пункт виглядатиме ось так:

Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Таким чином, із 19.04.2019 року «пільга» з невикористання РРО залишається тільки для ФО-П – платників єдиного податку першої групи.

Але при цьому підрозділ 10 «Інші перехідні положення» ПКУ доповнено п. 53, згідно з яким:

До 1 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

Із 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Кажучи по-простому, до 01.10.2020 року для ФО-П – платників єдиного податку «пільга» щодо незастосування РРО, яка на сьогодні існує, зберігається практично на колишньому рівні. Якщо дохід такого підприємця менше 1 млн грн на рік,  РРО під час здійснення готівкових операцій, як і раніше, не потрібен.

А ось із 1 жовтня 2020 року, навіть якщо дохід менше 1 млн грн на рік, його зобов’язані використовувати ті, хто:
– продає товари (надає послуги) через мережу Інтернет;
– реалізує складнопобутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;
– реалізує лікарські засоби, вироби медичного призначення та надає платні послуги у сфері охорони здоров’я;
– торгує ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
– продає в магазинах товари, що були у вжитку (по-нашому, – секондхенд);
– здійснює діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування (крім продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу);
– здійснює діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
– здійснює діяльність готелів та подібних засобів тимчасового розміщення;
– торгує текстилем (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталями і приладдям для автотранспортних засобів відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Що ж, я можу припустити, що і Гетманцев, і Верланов побачили фразу «… здійснюють: реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет». І вирішили, що тепер усі, хто продає послуги через мережу Інтернет, зобов’язані використовувати РРО у разі будь-яких таких продажів, навіть якщо оплату отримано на розрахунковий рахунок! 🙂

На жаль, це може свідчити лише про одне – відсутність у цих людей системного уявлення про податкове законодавство!

Дійсно, з 1 жовтня 2020 року ті, хто здійснює продаж послуг через мережу Інтернет, зобов’язані використовувати РРО. Але вони зобов’язані його використовувати ВИКЛЮЧНО в тому порядку, який встановлено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО).

А в ньому, точніше в п. 1 ст. 3 Закону про РРО, написано, що:

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій…

Таким чином, використовувати РРО потрібно тільки у випадку, якщо ви здійснюєте розрахункові операції:
– у готівковій формі (готівкою);
– у безготівковій формі, а саме (!!!) – з використанням електронних платіжних засобів.

НЕ в будь-якій безготівковій формі, а лише у разі використання електронних платіжних засобів!!!

Що це за “електронні платіжні засоби”?
Та все просто: це ваші банківські картки, а також ці самі картки, але коли ви ними розраховуєтеся за допомогою телефона і додатків Google Play і Apple Pay. Про це сказано в Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Также читайте:  Підприємець сплатив іноземній компанії за послуги? Тепер доведеться платити шалені податки!

При цьому, згідно зі ст. 9 Закону про РРО, передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, а також розрахункові книжки не застосовуються зокрема (перелік великий, наведу поки тільки те, що актуально для послуг):
1) у разі здійснення банківських операцій (крім: операцій із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ із приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дозволяють користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів);
2) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Таким чином, в Законі про РРО чітко зазначено те, що касовий апарат потрібен тільки у разі готівкових оплат (і оплат за допомогою електронних платіжних засобів), а у випадку оплати з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок РРО НЕ ПОТРІБЕН і не застосовується!

А що таке ці «готівкові» розрахунки взагалі?

А ось тут все не так просто.
Більшість підприємців вважають, що якщо гроші зайшли на їхній розрахунковий рахунок, це “чистої води” безнал.

На жаль, податкова дотримується іншої думки.
Зокрема, ще у 2015 році у своїх листах від 10.02.2015 р. № 4315/7/99-99-22-07-03-17 і від 30.03.2015 р. № 6556/6/ 99-99-22-07-03-15 (далі – Лист № 6556) податківці дійшли висновку, що до готівкових операцій також слід відносити будь-які оплати через:
1) ПТКС – термінали самообслуговування (які не переведено у фіскальний режим);
2) мережу Інтернет (ЛікПей, Приват24 тощо).

Таким чином, виходячи з логіки податківців, якщо людина заплатила вам о 2 годині ночі через Приват24 чи ЛікПей, ви зобов’язані використовувати РРО і видати їй чек!

Але знову все не так просто.
У тому самому Листі № 6556 податкова зазначила, що:

«якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп’ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується».

Кажучи по-простому, якщо розрахунок із використанням банківських карт і мережі Інтернет відбувався не у вас в офісі, а віддалено і незрозуміло де, РРО використовувати не потрібно.

Цієї позиції податкова дотримувалася у всіх своїх наступних відповідях та індивідуальних податкових консультаціях (далі – ІПК).

Зокрема, в одній з останніх, а саме в ІНК від 10.04.2019 р. № 1532/О/99-99-14-05-01-14/ІПК, вони послалися на вищезгадану ст. 9 Закону про РРО, а саме, зазначивши, що:

«Разом з тим пунктом 12 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо)».

Більш того, Національний банк України у своєму листі від 16.05.2019 р. №57-0007/26039, зокрема, зазначив, що:

«Отже, зарахування коштів на рахунки торговців, незалежно від способу ініціювання цих переказів: або шляхом перерахування коштів з рахунка на рахунок, або внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв, є безготівковими розрахунками».

Таким чином, на сьогодні є позиція самого податкового органу, яка зводиться до того, що: якщо місце розрахунків не визначено і відрізняється від місця надання послуги, – РРО не застосовується. А також є позиція НБУ, яка полягає в тому, що не важливо, як було ініційовано переказ грошей, для одержувача – це безнал.

І в тому і в іншому випадку – хоч із позицій ДПС України, хоч із позицій НБУ, – РРО застосовувати не потрібно.

Хто ще може не використовувати РРО?

Відповідно до тієї самої ст. 9 Закону про РРО, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема:
– у випадку здійснення торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій і з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання;
– у разі продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів, а також на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків із нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю;
– у випадку продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
– у разі продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних заходів;
– у випадку продажу в кіосках, із лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів і технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення;
– у разі продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;
– у випадку продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів;
– у разі продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час освітнього процесу.

Також згідно із ст. 10 Закону про РРО та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”» (далі – Перелік №1336), замість касового апарату можна застосовувати розрахункові книжки під час здійснення таких видів діяльності:

1. Якщо річний обсяг розрахункових операцій за одним суб’єктом господарювання не перевищує 500 тис. грн на рік:
– роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки, прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень;
– роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їхніх територіях магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу);
– продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах закладів вищої освіти, в їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ;
– роздрібна торгівля, громадське харчування і побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл;
– надання послуг бібліотеками;
– продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями;
– роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл і селищ міського типу;
– проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким, відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», надано статус гірських;
– надання медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у замовника;
– прийом від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.

Также читайте:  Новий закон про ТОВ - ключові зміни та їх наслідки

2. Якщо річний обсяг розрахункових операцій на один пункт продажу товарів не перевищує 250 тис. грн на рік:
– роздрібна торгівля і громадське харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва;
– роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами, а також надання медичних і ветеринарних послуг на території села.

3. Незалежно від річного обороту (обсягу розрахункових операцій):
– роздрібна торгівля продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок;
– продаж товарів (за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України за поданням Мінінфраструктури) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв’язку в селах;
– продаж газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв’язку, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів;
– продаж талонів, квитанцій, квитків із нанесеними друкарським способом серією, номером, позначеною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських і річкових суднах;
– надання побутових послуг: на території села; з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення, ремонту взуття, швейних і трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантерей, металевих виробів фізичними особами – підприємцями, що здійснюють господарську діяльність (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) і не використовують працю найманих осіб;
– продаж товарів із розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України за поданням Мінінфраструктури;
– прийом від населення вторинної сировини (крім металобрухту);
– страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке здійснюється страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («зелена картка»);
– надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника;
– організація прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки, за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності;
– надання послуг: із видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів та на добування мисливських тварин (ліцензія, «відстрільна картка»); з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах – за умови проведення розрахунків вдома у споживача;
– продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і повітряних кульок із розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах.

ВИСНОВКИ

Перше – і найголовніше: якщо ви надаєте послуги (в тому числі – IT-послуги) і отримуєте оплату від ваших клієнтів шляхом перерахування коштів з їхнього розрахункового рахунку на ваш, – РРО вам не потрібен.

Друге: якщо за послуги, поставлені/надані через мережу Інтернет, ваші клієнти вам платять із картки на картку, через Лікпей, через термінал самообслуговування, РРО вам теж не потрібний, оскільки є невідомим місце проведення розрахунків.

Разом із тим, якщо у вас мають місце такі розрахунки, я б рекомендував в обов’язковому порядку направити запит до ДПС України та отримати індивідуальну податкову консультацію, в якій буде про це сказано. Її наявність на 120 % застрахує вас від подальших претензій податківців.

Третє: якщо ваші види діяльності підпадають під перелік, зазначений у ст. 9 Закону про РРО, – касовий апарат вам не потрібен.

Четверте: якщо ваші види діяльності підпадають під Перелік №1336, замість касового апарата вам можна купити і зареєструвати в податковій розрахункову книжку і книгу обліку розрахункових операцій – і торгуйте на здоров’я.

Таким чином, доходимо основних висновків.
1. І Гетманцев і (навіть) глава ДПС України Верланов не мають абсолютно ніякого системного уявлення про чинне законодавство, що регламентує використання РРО (це само по собі сумно).
2. Поки що ніякої «зради» не сталося, все як і раніше: у разі безготівкових розрахунків за послуги – РРО не потрібен.
3. Ніхто не виключає, що до 01.10.2020 р. закон «допиляють», тому що, за словами того самого Гетманцева, можна зробити висновок, що всі дуже хотіли змусити підприємців пробивати чеки за послуги, що постачаються через Інтернет (навіщо ?!).
4. Є купа видів діяльності, під час здійснення яких можна обійтися без РРО, а тільки розрахунковими книжками.
5. Якщо ваші клієнти вам платять зі своїх особистих карток, однозначно потрібно отримати ІПК.
6. Якщо таки виникне питання, що у разі оплати послуг, які надаються через Інтернет, потрібно використовувати РРО, залишається незрозумілим, як його використовувати, якщо ФО-П/юрособа не відслідковує платежі в режимі реального часу. Більш того, клієнт може їх оплатити і в неробочий час (пізно вночі) – з 18.00 вечора до 9.00 ранку. Що знову-таки свідчить про необхідність отримання податкової консультації, в тому числі – з цього питання.

Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.

Мій блог - некомерційний проект.

Але якщо моя стаття чи пост вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Цікаві матеріали про податки:
- Ставки єдиного податку та ЄСВ для підприємців у 2020 році.
- Як підприємцю оформити найманого працівника.
- Імпорт послуг, єдиний податок, ПДВ і все-все-все…
- Картка «ключ до розрахункового рахунку» й оплата в Інтернеті.
- Платник єдиного податку та посередницькі договори.
- Де в Харкові підприємці і юридичні особи можуть надати податкову звітність.
- Що робити, якщо податкова скасувала реєстрацію платника єдиного податку?
- Що робити, коли учасник товариства помер?
- Як додати рядок до декларації в електронному кабінеті на сайті ДФС України.
- Що краще – підприємець чи ТОВ?
- Як за допомогою картки «Пайонір» отримати гроші від фрілансу?

Facebook Comments
Поділиться з друзями, у себе на сторінці!

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.