Що потрібно зробити, щоб уникнути необхідності застосування РРО

Які зміни в закон (законодавство) потрібно внести щоб уникнути необхідності введення (застосування) касових апаратів (РРО) підприємцями (ФО-П) платниками єдиного податку

Перед початком розмови про поголівну фіскалізацію (введення касових апаратів (РРО) для всіх підприємців – платників єдиного податку – незалежно від обсягу доходів), спочатку потрібно узагальнити аргументи, якими обґрунтовували необхідність її застосування.

Чим обґрунтовують необхідність введення РРО

Перед надходженням будь-якого законопроєкту до сесійної зали Верховної Ради його розглядають на комітетах. На цих комітетах автор (чи автори) законопроєкту обґрунтовують необхідність його прийняття. Зазвичай таке обґрунтування не лише не зазначають у пояснювальній записці до законопроєкту, а воно взагалі може бути непублічним та обговорюється не на комітеті, а перед його засіданням, тобто «в кулуарах». Тож давайте й розділимо аргументи щодо введення касових апаратів для всіх ФО-П на публічні й непублічні.

Перша група аргументів – «публічна»:

1) контроль за обсягами реалізації та виведення їх із тіні, оскільки є дуже багато випадків, коли ФО-П – платник єдиного податку має обсяг оборотів 10–20 млн грн на рік, а декларує лише 1,5 млн гривень;
2) виведення із тіні контрабанди товарів, оскільки, на погляд влади, вона реалізується через ФО-П – платників єдиного податку (тих самих із 1 пункту, хто занижує обсяги);
3) захист прав споживачів (цим, зокрема, аргументувалося введення РРО для тих, хто торгує складнопобутовою технікою, але це актуально для всіх), які без фіскального чека не можуть реалізувати свої права, закріплені в Законі України «Про захист прав споживачів».

НЕпублічні аргументи:

1. Шалене бажання податкової отримати інформацію про кількість товару, що реалізується в розрізі їхнього виду/найменувань (завдяки кодам УКТ ЗЕД, які мають бути в чеках РРО) для складення товарного балансу. Це дозволить виставляти підприємцям претензії: «А де ти взяв те, що ти продав?»
2. Не менш шалене бажання отримати оперативну інформацію про поточний обсяг продажу, щоб розуміти, до кого варто прийти на перевірку з питання застосування РРО просто зараз (на цей час податкова отримує інформацію про те, хто і скільки наторгував лише після завершення року, коли ФО-П здає звіт, тобто, як-то кажуть, «у свинячий голос»).

Об’єктивно кажучи, перша група публічних аргументів за суцільну фіскалізацію дійсно, на жаль, є ґрунтовною, однак зовсім не це викликає масовий супротив підприємців введенню касових апаратів.

Чому підприємці проти? Які зміни потрібно внести?

Головна проблема, яка викликає негативну реакцію підприємців на введення РРО абсолютно для всіх, – це позиція податківців щодо окремих питань та законодавча неврегульованість деяких особливостей.

Перша проблема – проблема з готівковими коштами.

Зокрема, податкова прирівнює безготівкові кошти, сплачені через Приват24, ЛікПей, інші платіжні системи, термінали самообслуговування тощо до готівкових надходжень та вимагає застосовувати у такому випадку РРО.

Таку необхідність податківці обґрунтовують начебто турботою про споживачів, щоб ті могли отримати фіскальній чек та мати змогу реалізувати права, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів». Насправді ж податкова так «турбується» через ті самі непублічні аргументи, про які я написав вище. Їм конче хочеться отримати оперативну інформацію про обсяги продажу, щоб піти на перевірку до тих, у кого вони найбільші. Їм дуже потрібна база даних, де кількість реалізованого товару прив’язана до кодів УКТ ЗЕД.

Однак, з погляду підприємців, вимога щодо друку чеків на касовому апараті за тими оплатами, що надійшли через мережу Інтернет, є абсолютно безглуздою. Адже ці кошти надходять на розрахунковий рахунок підприємця – і у будь-якому разі ФО-П так чи інакше буде змушена відобразити їх у звітності у складі свого обсягу доходів. Тобто повною мірою буде виконано те, про що йдеться у публічному аргументі, – щодо контролю за обсягом реалізації!

Більш того, ця вимога податкової (щодо застосування РРО у разі оплати через мережу Інтернет) породжує й низку питань.

Зокрема, у законі немає чіткого проміжку часу, протягом якого ФО-П має роздрукувати чек у випадку здійснення продажу товарів через мережу Інтернет на умовах післяплати. Єдине, що є в Законі, – це «до отримання товару». Добре, якщо це передоплата за товар, тоді дійсно можна роздрукувати чек і відправити його з товаром.

Также читайте:  Проблеми з податковою? «Розбираємося» правильно

Але що робити у випадку, коли товар направлений покупцю, наприклад, «Новою поштою» на умовах післяплати. Виходить, що ФО-П за таких умов має вибити чек та відправити його з товаром, ще не отримавши за нього гроші. Адже ці кошти покупець сплатить лише через 2–3 дні, коли отримає товар. А можливо, й не сплатить, бо він може відмовитися від отримання посилки або просто не прийти за нею. Вибити чек після отримання грошей ФО-П не може: це буде порушенням закону.

Виникає враження, що податківці цією своєю позицією, як-то кажуть, «заганяють» підприємців під ТОВ «Пост Фінанс» – дочірню компанію «Нової пошти», яка здійснює переказ коштів та надає послуги з їхнього безпосереднього зарахування на рахунок ФО-П (за додаткову оплату). Вищезазначені вимоги закону про РРО фактично примушують підприємців користуватися цими послугами «Нової пошти», щоб уникнути необхідності самим друкувати чеки (у разі таких переказів фіскальний чек видає ТОВ «Пост Фінанс»).

Однак набагато гірша ситуація – із оплатою послуг, що надаються через мережу Інтернет. Наприклад, у мене це надання консультацій (усних через менеджерів та письмових – електронною поштою) та підготовка документів.

Частіш за все клієнт сплачує за послугу вже після її отримання. Більш того, дуже часто клієнти сплачують за отримані послуги не просто у неробочий час, а до того ж, ще й уночі. Виникає запитання: як та коли у такому випадку я маю вибивати чек? Адже закон не передбачає якогось інтервалу, коли я маю це зробити. Виходить, якщо клієнт сплатив мені о 2 годині ночі, а я чек вибив о 10 ранку, коли побачив платіж, я вже порушив закон?

Враховуючи ці нюанси, за умови, якщо не йдеться про скасування вимог закону щодо РРО для всіх (на це годі сподіватися), до нього необхідно внести зміни, які врегулюють ці питання:
1. Чітко прописати в Законі, що у разі переказу коштів на розрахунковий рахунок РРО не застосовується, незалежно від того, яким чином зроблено цей переказ (за винятком POS-терміналів).

2. Під час оплати вартості товарів чи послуг, що здійснюється, після їх отримання потрібно внести в Закон термін, протягом якого потрібно вибити та направити (в електронному вигляді) покупцю чек. Наприклад, 24 години після зарахування коштів на розрахунковий рахунок (або отримання їх у вигляді готівки у відділенні «Нової пошти»).

Якщо ж дійсно хтось насправді дбає про захист споживачів, то щоб забезпечити дотримання їхніх прав, на мій погляд, є два варіанти.

Перший – дуже простий. До Закону України «Про захист прав споживачів» необхідно внести зміни, відповідно до яких покупець має право на гарантію (заміну, повернення товару тощо) не лише за наявності фіскального чека, але й за наявності будь-якого документа, що підтверджує придбання товару (накладної, товарного чека, скриншоту із сайту, електронного товарного чека чи рахунка, який надійшов на електронну пошту покупця, тощо) – за умови, що до нього додано будь-яку квитанцію, що підтверджує сплату за цей товар (генерується автоматично під час здійснення платежу в додатку чи на сайті (банку або платіжної системи)). Такі зміни – найпростіший вихід із ситуації. І покупець захищений на 120 %, і ФО-П не зобов’язаний використовувати касовий апарат. Ну, а в частині контролю податкова нічого не втрачає, адже гроші все одно надійдуть на розрахунковий рахунок підприємця.

Другий варіант – набагато складніший: зобов’язати банки, які надають можливість переказу коштів через додатки та сайти, генерувати фіскальні чеки (з направленням їх на сервер ДПС) під час переказу коштів фізичними особами на рахунки ФО-П чи юросіб. Аналогічні вимоги розповсюдити і на платіжні системи (чи веб-інтерфейси) – такі, як ЛікПей, Портмоне тощо. Адже, на відміну від звичайного підприємця, всі вони мають набагато більші фінансові та технічні можливості. Та й загалом, що простіше: отримувати чеки від умовно 300 банків та платіжних систем чи від 2 млн підприємців? Особисто мені здається, що перше.

Также читайте:  Платник єдиного податку та посередницькі договори

Проблема друга – облік товарів

На сьогодні через митне законодавство та законодавство щодо валютного контролю більшість ФО-П позбавлені можливості легально придбати за кордоном товар, яким вони торгують.

Адже дуже часто ФО-Пи купують товари на закордонних інтернет-сайтах («Аліекспрес» тощо) в незначній кількості кожного найменування або взагалі поштучно.

Відповідно до вимог чинного законодавства сплатити за товар іноземному постачальнику підприємець має з валютного рахунка ФО-П. Щоб мати можливість це зробити, він має надати до банку валютний контракт із іноземним постачальником та інвойс. Лише після цього банк закупить валюту на міжбанківських торгах, зарахує її на рахунок ФО-П – і ФО-П зможе здійснити оплату іноземному контрагенту.

Гадаю, ви добре розумієте, що жоден іноземний постачальник не буде морочити голову із контрактом, коли йдеться про дрібнооптові чи, взагалі, поштучні закупівлі.

Внаслідок цього всі підприємці купляють товар не як ФО-П, а просто як громадяни – і в результаті цього не мають можливості пред’явити потім ці документи під час перевірок, щоб підтвердити факт придбання товару.

Податкова ж, у свою чергу, вважає, що якщо у ФО-П – платника єдиного податку 2 групи документів на товар немає, то вона купила його у звичайного громадянина – і, відповідно, має сплатити до бюджету від його вартості 18 % НДФЛ та 1,5 % ВЗ.

Отже, перш ніж вести мову про облік товару у ФО-П – платників єдиного податку та складення товарного балансу, потрібно внести зміни до чинного законодавства, які спростять процедуру придбання підприємцями товарів за умови, що таке придбання здійснюється на іноземних сайтах дрібнооптовими партіями.

Як приклад – дозволити банкам нижченаведене:
1. Здійснювати закупівлю валюти не на підставі контракту ЗЕД, а на основі лише інвойсів чи скриншотів замовлень за умови, що сума за таким інвойсом/замовленням не перевищує якусь межу (хай це буде 500 євро).
2. Здійснювати придбання валюти взагалі без документів на підставі лише заявки від ФО-П для забезпечення майбутніх платежів. Така придбана сума має бути використана протягом 3 робочих днів. У разі її використання в банк потрібно надати інвойси/скриншоти замовлень для підтвердження цільового використання (для придбання товарів). Якщо протягом 3 днів сума не використана, банк її продає – і зараховує гривні, отримані від продажу, на рахунок підприємця.
3. Здійснювати випуск пластикових карток до рахунків ФО-П у валюті й розрахунок з їхньою допомогою в мережі Інтернет. Це дасть змогу сплачувати за товар на сайтах із валютних рахунків ФО-П, адже частіш за все іншого механізму оплати ці сайти просто не передбачають.

ВИСНОВОК

На мій особистий погляд, усі ці вищеперелічені заходи:
1) зроблять суцільну фіскалізацію більш прийнятною для підприємців;
2) забезпечать вихід із тіні як готівкових операцій, так і імпорту товарів;
3) сприятимуть виникненню умов для чесної і справедливої конкуренції між невеликими підприємцями та великими імпортерами товарів (ритейлом).

Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.

Мій блог - некомерційний проект.
Але якщо моя стаття чи пост вам сподобалися або стали у пригоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд - на мою картку в "ПриватБанку":
- № 5169 3324 0721 5527 - одержувач Зарайський Олександр Миколайович

(призначення платежу - "За інформаційні послуги").

Цікаві матеріали про податки:
- Ставки єдиного податку та ЄСВ для підприємців у 2020 році.
- Як підприємцю оформити найманого працівника.
- Імпорт послуг, єдиний податок, ПДВ і все-все-все…
- Картка «ключ до розрахункового рахунку» й оплата в Інтернеті.
- Платник єдиного податку та посередницькі договори.
- Де в Харкові підприємці і юридичні особи можуть надати податкову звітність.
- Що робити, якщо податкова скасувала реєстрацію платника єдиного податку?
- Що робити, коли учасник товариства помер?
- Як додати рядок до декларації в електронному кабінеті на сайті ДФС України.
- Що краще – підприємець чи ТОВ?
- Як за допомогою картки «Пайонір» отримати гроші від фрілансу?

Facebook Comments
Поділиться з друзями, у себе на сторінці!

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *