Що харківські тепломережі робили все це літо …

Що харківські тепломережі робили все це літо ...

Якщо не всі, то дуже багато хто з вас читали інтерв’ю співробітника Харківських теплових мереж, яке я опублікував в минулому році. З тих пір пройшов рівно рік – і, побачивши у себе на під’їзді оголошення ХТМ про продовження ремонтних робіт, я згадав про нього і знову зустрівся з цією людиною, щоб з’ясувати, що змінилося в ХТМ за цей рік.

Але, щоб було зрозуміло, про що йде мова в інтерв’ю, хочу нагадати, як взагалі працює система гарячого водопостачання, а точніше – система опалення у нас в місті.

З ТЕЦ і великих районних котелень по трубах великого діаметра, так званим магістралях, в місто подається теплоносій. Теплоносій – це НЕ гаряча вода. Це спеціально підготовлена ​​вода (пом’якшена і обескиснена), яка тече у вас в батареях взимку.

При проведенні водопідготовки воду пом’якшують, щоб усередині на трубах не було «накипу», як у вас на чайнику, і видаляють з неї розчинений у воді кисень (той, яким дихають риби, а не той, який Н2О), щоб труби менше іржавіли і зношувалися.

Далі ці магістралі (високого тиску) з теплоносієм розходяться сіткою по всьому місту, а вже від них відгалужуються розподільні внутрішньоквартальні мережі, за якими ця вода надходить до вас в батареї і обігріває квартири.

Частина теплоносія з цих труб на теплопунктах (централізованих і індивідуальних) нагріває звичайну водопровідну воду, проходячи через теплообмінники. Так, власне, і отримують гарячу воду, якої зараз немає практично по всьому місту.

Я це розповідаю, щоб ви зрозуміли, що гаряча вода – це всього-на-всього побічний продукт (особливо взимку) центрального опалення, і будь-які проблеми з гарячою водою – це не проблеми з гарячою водою, а проблеми саме з системою опалення.

Так, можна відмовитися від централізованого гарячого водопостачання, як було зроблено в Одесі і Дніпрі (цікаво, хто буде перекладати електромережі в будинках і за чий рахунок), але це ніяк не вирішить проблеми, про які піде мова. Адже, власне, труби з гарячою водою, що тече з ваших кранів, – це лише незначна частина всіх «гарячих» труб, прокладених під землею. Маленькі «гілочки» від теплопунктів до ваших будинків.

– Доброго здоров’я!
– І вам не хворіти. 🙂

– Пройшов цілий рік з моменту нашої зустрічі. Розкажіть, будь ласка, що змінилося за цей час? В кращу сторону або в гіршу? Чого нам чекати цієї зими?
– Так зміни є, але переважно – в гіршу сторону …

– Як так? Адже ця зима і ці аварії на магістралях, коли півміста мало не замерзли, добре показали, що потрібно терміново займатися ремонтами!
Ну, от якось так. Пошкоджень дуже багато, через практично тотальний знос мереж їх кількість стрімко збільшується з кожним новим ремонтним періодом, займатися ними треба, але не вистачає ні людей, ні техніки, ні коштів, ні часу до початку наступного опалювального сезону, ну, а де-не- де і просто нікому.

– Так, я пам’ятаю, ви в минулому році розповідали, що в місті багато ділянок, де працює тільки 1-2 людини …
– Ага, а зараз вже є ділянки, на яких взагалі немає співробітників!

-?!
Так, саме так. 🙁 Там звільнилися абсолютно всі ремонтники, і якщо на них щось трапляється, то туди змушені їхати працівники з сусідніх ділянок та/або районів. Ну, а з огляду на, що у більшості з них теж різного ступеня недокомплект, аварії на цих ділянках усуваються, як Бог на душу покладе. Мені невідомий точний відсоток недоукомплектованості ремонтного та обслуговуючого персоналу в цілому по підприємству, краще поставте це питання генеральному директору, але я впевнений, що цифра вас вразить, якщо він відповість, звичайно, і при цьому не збреше.; )

– Це через зарплату? Скільки зараз отримують на руки співробітники ХТМ?
Великі навантаження, малоприємні умови праці, убита техніка та обладнання, нехлюйське ставлення керівництва, відсутність перспектив професійного і кар’єрного зростання … Але, звичайно, в першу чергу, через низьку зарплату. На сьогодні слюсар 5 розряду отримує близько 5 тис. грн, слюсар 6 розряду з доплатами за стаж, кваліфікацією, бригадирством – ну, 6,5-7 тис. грн, майстер – приблизно стільки ж.

– Так це ж копійки! Вони, просто міняючи крани і встановлюючи унітази, більше зароблять!
Ото ж! При цьому, щоб ви розуміли, при такому недокомплекті, коли у підприємства в наявності істотна економія фонду оплати праці, і ці копійки регулярно затримують. На сьогодні виплачено тільки 55% зарплати за липень.

– Е-е-е-е … мене дивує, що при таких зарплатах хтось ще працює в ХТМ.
«Хтось» – це якраз правильне слово. Кількість досвідчених професіоналів працездатного віку неухильно, а подекуди дуже стрімко зменшується. Залишаються здебільшого або пенсіонери, для яких ця робота – добавка до пенсії, або різного роду маргінали, яких ніхто ніде не візьме.

– Я ось дивлюся фінзвіт ХТМ. Середньооблікова чисельність співробітників за 2016 рік – 6 493 осіб, а за І квартал 2018 року – 6 459 осіб. Начебто не така вже й велика різниця …
Чесно кажучи, я не знаю, що там показують у звіті і наскільки ці цифри відповідають дійсності. Я бачу те, що бачу. Робочі і ІТП з ділянок як йшли, так і продовжують йти. Дійшло до того, що диспетчери, приймаючи по телефону заявки про аварії/дефекти, вже прямим текстом кажуть: «цим просто нема кому займатися».

– А що з технікою і матеріалами для ремонту?
З матеріалами, паливом, запчастинами для устаткування і техніки ситуація практично не змінилася, в порівнянні з минулим роком. Закупляється мало і нерідко з затримками. Парк автомобілів і спецтехніки все так само стрімко старіє, не вистачає «живого» транспорту для розвезення аварійних і ремонтних бригад. Так, є проблиски поліпшень – на філіях з’явилися одиниці новеньких імпортних екскаваторів і автомобілів, які, звичайно, намагаються довірити найдосвідченішим і адекватним водіям і машиністам. Але буває, що співробітники не хочуть пересідати на нову, більш «хитру» і економну техніку зі старої. Позначається багаторічна звичка щодня красти літри палива з баків, на кишенькові витрати. 😉

– Мд-я-я-я … А яка ситуація з усуненням дефектів мереж в цьому році?
Ситуація ахова. Їх кількість щорічно зростає. Але в цьому році темп став просто лавиноподібним! З обсягом ремонтних робіт підприємство катастрофічно не справляється. Простий споживач може бачити це вже зараз – в місті тотальний зрив усіх мислимих і немислимих термінів планово-попереджувальних робіт. Як результат – у багатьох будинках гаряче водопостачання відсутнє чи не з самого закінчення опалювального сезону. Терміни завершення ремонтів постійно віддаляються, і кінця цьому поки не видно. Десь дефекти не усуваються, тому що банально нікому цим займатися, крім того, є безліч неприємних моментів організаційного характеру, що не дозволяють усувати пошкодження так швидко і якісно, ​​як цього всім хотілося б, – все та ж нестача людей, справної техніки та матеріалів. Окрема тема – планові перекладання. До них залучаються сторонні підрядники. Чим особливо примітна поточна ремонтна кампанія, так це просто грандіозним кількістю пошкоджень на магістральних мережах! Тут абсолютний антирекорд у Шевченківської філії – в перших числах вересня не усуненими залишається близько 40 відомих дефектів. Це катастрофічно багато, адже їх усунення вимагає значних ресурсів, та й часу до жовтня залишилося всього … нічого. У технічного керівництва підприємства – безперервна паніка і істерика, але радикально змінити ситуацію вже навряд чи вийде – пізно пити Боржомі, коли нирки відвалилися 🙂 На інших філіях дефектів на магістралях дещо менше, але ситуація з їх усуненням – плюс-мінус всюди така ж. Не додають позитиву і затримки з виплатою з/п – робочі по філіях влаштовують страйки і відмовляються виконувати свої посадові обов’язки до повного погашення боргів. Вище ж керівництво за старою традицією або ховається хрін знає де і тупо відмовчується, або діє методом залякувань і погроз. Хоча загрожують вони, за великим рахунком, самі собі (робітники просто плюнуть і звільняться – працювати самим доведеться!) Безумовно, настрою це нікому не додає, і ентузіазму в роботі – теж.

– Так, стоп. Це тільки на магістралях стільки дефектів? А на внутрішньоквартальних мережах скільки?
Так, тільки на магістралях. А скільки на розподільних і внутрішньоквартальних – невідомо, так як їх кількість в цьому році взагалі перестали озвучувати, умовно кажучи, «публічно» – мабуть, щоб не породити в масах додаткову паніку. 🙂

– Що буде, якщо ці дефекти не усунуть до початку опалювального сезону? І коли взагалі закінчаться всі ці ремонтні роботи?
Нічого не буде. В тому сенсі, що не буде ніякого опалювального сезону – він просто не почнеться.

– Так, а які перспективи усунення?
Можу сказати абсолютно точно: «А хрін його знає!». Кількість вже відомих ушкоджень – жахлива. Але ж є ще n-на кількість невідомих, та й при включенні мереж в роботу нові прориви неминучі, і їх знову буде дуже багато, адже, знову ж таки, їх гідровипробування або проводилися абияк, або взагалі не проводилися.

– Тобто, якщо я правильно розумію, є величезна ймовірність, що початок опалювального сезону в цьому році може бути зірвано – і він може початися пізніше?
Упевнений, що в цьому році опалення не вдасться запустити в встановлені міською владою і погодою терміни– цей процес затягнеться на дуже невизначений час, буде супроводжуватися грандіозними труднощами, та й скільки-небудь стабільної безаварійної роботи мереж протягом опалювального сезону очікувати абсолютно не варто! Якщо до початку сезону не вдасться «підлатати» мережі до стану, коли вони будуть так-сяк тримати тиск і підживлення, запустити систему просто не вийде. І тоді опалення включать пізніше. Це в кращому випадку.

– Що значить «так-сяк»? Виходить, опалювальна система може працювати при наявності підтікання? Але це ж спеціально підготовлена ​​вода. Як так?
О, Господи! Ну, звичайно ж, може! Вона в останні роки тече, як в решето. Через дірки в трубах і інші нещільності витікають річки окропу. Ми беремо сиру воду, очищаємо її, витрачаємо тисячі кубометрів газу, щоб нагріти, а потім у величезних кількостях зливаємо її в землю. Фактично, ХТМ до початку опалювального сезону всі останні роки вирішує тільки одну задачу – залатати стільки дірок, щоб тиску і ресурсів ХВО джерел тепла вистачило для запуску системи. Включати системи на дірки – справа, що стало буденним. Завдання усунути всі прориви перед собою ніхто тут не ставить. Тому що на сьогодні, враховуючи знос мереж, брак персоналу та наявні ресурси, це просто нереально. Решта пошкодженнь, поряд з новими, усуваються вже потім, після початку сезону.

– Я в шоці! Які обсяги цих втрат і як вони, взагалі, компенсуються?
Обсяг втрат можна визначити по тому, скільки витрачається теплоносія для їх заповнення. Наприклад, минулої зими система безліч днів працювала в режимі максимальної підживлення від централізованих джерел тепла. А це, щоб ви розуміли, близько 1 400 кубометрів теплоносія на годину(!!!). Тобто замість теплоносія, який пішов в землю, через дірки в трубах кожну годину в систему вливалося 1 400 тонн нового теплоносія.

– Тисяча чотириста тонн на годину ?! Але ж це ж спеціально підготовлена ​​вода! Тобто витрати на її підготовку. Вони великі?
Так, це спеціально підготовлена ​​вода. Вартість її приготування у ХТМ – приблизно 36 грн за куб. Але минулої зими, та й в попередні роки, було достатньо випадків, коли потужностей з водопідготовки для заповнення втрат не вистачало – і в систему вливалася звичайна «сира вода» з водопроводу. Цього ні в якому разі не можна робити постійно, а допустимо тільки в разі великих аварій. Адже це додаткові перепади температур в мережах, зростання жорсткості, кисню – новий знос труб, котлів та іншого. Простіше кажучи, дефектів буде більше, і з’являтися вони будуть частіше. А враховуючи, що їх і так до фіга … Загалом, ви розумієте. Навіть зараз, коли велика частина системи відключена у зв’язку з ремонтами і перекладка, обсяг підпитки становить 600-650 кубометрів на годину. Раніше така цифра була характерна скоріше для середнього зимового дня. Але не влітку !!!

– Охреніти … Але якщо так, 1 400 кубів на годину множимо на 24 години і на 30 днів – виходить 1 мільйон тонн на місяць (або 6 мільйонів тонн за весь опалювальний сезон)! Але тоді – при ціні 36 грн за тонну – це понад 200 мільйонів гривень, вилитих просто в землю … Якщо зараз підживлення – припустимо, в середньому 650 тонн на годину, тоді за другі 6 місяців – це 2,8 млн тонн (або 104 млн гривень). Виходить, через втрати теплоносія за рік 329 мільйонів гривень просто виливається в землю?
Ну, не зовсім так, тому що все-таки не весь сезон тепломережа пропрацювала на 1 400 тонн підживлення на годину, та й влітку ця цифра істотно коливається. Але це щогодинні безповоротні втрати, так! І дуже бажано їх мінімізувати, хоча б до того стану, який був 5-10 років тому.

– Ну, ок, 🙂 але все одно, ІМХО, це дуже дофіга. Сотні мільйонів, вилитих в землю. І це тільки на водопідготовці. Але ж цю воду ще й гріли, витративши газ …
Абсолютно вірно!

– Уф-ф-ф … якось все виглядає дуже і дуже погано. Скажіть, а яка ймовірність повторення в цьому році аварій, які були минулої зими? Коли в сильний мороз сталися аварії на магістралях відразу в декількох місцях.
З огляду на знос систем, ймовірність повторення – фактично стовідсоткова. Скажімо так: зараз можна говорити тільки про масштаби, в скількох місцях і як сильно рвоне. Але в тому, що це станеться, сумніватися не доводиться.

– Навіть так … Але ж ХТМ рапортує про перекладання магістралей … Яким же районам міста найбільше світить залишитися без тепла?
Перекладки здійснюються ділянками, «від камери МК-ХХ до камери МК-ХУ». Зазвичай це сотні метрів. А про повну заміну магістралей мова, звичайно, не йде. Щодо того, кому не пощастить, тут сказати важко. У зоні ризику – все місто, через високу зношеність мереж. Ну, на поточний момент найгірша ситуація, напевно, все-таки в Шевченківському районі, на Павловому полі.

– Але ж в нових районах мережі повинні бути в кращому стані?
Судячи з мого особистого досвіду, мережі, прокладені в пізньорадянський період, найчастіше навіть в гіршому стані, ніж мережі, 60-70-х років, так що не факт:)

– Що ж тоді робити? Адже до зими залишилася всього пара місяців …
Із завмиранням серця чекати неминучого, як це роблять в КП ХТМ робітники і рядові ІТП які там ще залишилися. 😉 А місту, враховуючи ситуацію, що склалася, варто було б, напевно, закупити побільше наметів для обігріву та заздалегідь домовитися з МНС і військовими …

– Настільки все погано?
Так, погано! Повторюся ще раз: величезний знос мереж, безперервний розвал ХТМ, відтік кадрів … Зрозумійте правильно: на сьогодні потрібно екстрено реанімувати тепломережі, перекласти 70-80% тепломереж або, як варіант, провести масштабні інфраструктурні зміни, відмовившись від поставок тепла з ТЕЦ, і почати будувати котельні в кожному мікрорайоні. Але такими масштабними змінами ніхто, ясна річ, не займався (як і переходом на автономне опалення) і займатися в якомусь майбутньому навряд чи буде. І так, до речі. Існуючі на сьогодні невеликі котельні (і мережі від них) знаходяться не в кращому технічному стані, ніж мережі від великих джерел. Там теж потрібно багато чого змінювати, але ніхто цього не робить.

– Що ж, дякую вам за інтерв’ю … В ході вашої розповіді у мене склалося стійке відчуття, що насувається кабздець – такий великий бада-буму з опаленням, який може статися. Якщо не в цьому році, то обов’язково в найближчі пару років.
Та не має за що. У мене у самого таке ж відчуття, і у всіх моїх колег – теж. Одне радує: навіть самі «упороті хом’ячки», які вважають, що в місті все тільки поліпшується, схоже, починають розуміти, що в цей раз щось пішло не так. 😉 Думаю, варто обзавестися друзями, які живуть в приватному секторі, щоб було місце, де можна відігрітися і помитися взимку, коли бада-бум все-таки трапиться.

– Може, «якщо»?
Ні, на жаль, «коли».

Післямова особисто від мене

Ось таке шокуюче вийшло інтерв’ю у цей раз.
Я чомусь (наївно) сподівався, що після аварій, що мали місце цієї зими, буде зроблено хоч щось, щоб поліпшити становище. Але ось, зі слів співробітника ХТМ, виявляється, все стало ще гірше, ніж було в минулому році.

Также читайте:  Володимир Зеленський: «Моє запрошення до Білого Дому? Мені сказали, воно готується» (інтерв'ю The Guardian)

Хочу повернутися до цифр втрат на витоках теплоносія.
Як вже написано, вище – це близько 300 мільйонів в рік тільки на водопідготовці. Але як вже було сказано, перед тим, як вилити воду в землю, її нагрівають.

Згадавши підручник фізики, можна порахувати: для того, щоб нагріти 1 тонну води від 10 до 100 градусів, потрібно витратити 11 кубометрів газу. Це, звичайно, при 100% ККД.

Але оскільки ККД котлів ТЕЦ мені не відомий, давайте для чистоти візьмемо цю цифру – і вийде, що в опалювальний сезон на підігрів такої кількості води потрібно 66 мільйонів кубометрів газу.

Що при ціні газу для ТЕЦ в 5 930 за 1 000 кубів …

Що харківські тепломережі робили все це літо ...

Виливається в суму 391 млн грн, витрачених на підігрів цієї “додаткової” води в опалювальний сезон, яка потім виливається в землю. Влітку температура води вище, так що витрати газу менше, але все одно, за моїми розрахунками, все це виливається в цифру 149 мільйонів гривень за “літні” півроку.

Складаємо: 300 + 391 + 149=840.
Вісімсот сорок мільйонів гривень в рік витрачається на воду, яка потім просто виливається в землю (точніше, під землю) через діряві системи теплопостачання.

Вам не здається, що це занадто, коли завдяки дірявої системи опалення профукується (як виходить з моїх розрахунків) 840 мільйонів гривень на рік?

Тепер перейдемо до ремонтів.
Ось дивіться: у лютому цього року, як раз після аварій, було заявлено про НАМІР перекласти 30 кілометрів тепломереж. Цифра виглядає переконливо – навіть у вигляді намірів. Але багато це чи мало?

Що харківські тепломережі робили все це літо ...

Ось інтерв’ю Сергія Андрєєва ще 2011 року, в якому він говорить, що довжина мереж – 3 200 кілометрів (зараз вже більше).

Также читайте:  Що ремонтують тепломережі, коли у вас відключають гарячу воду

Що харківські тепломережі робили все це літо ...

Тобто 30 кілометрів, які (всього лише) планувалося перекласти в цьому році (не факт, що переклали, ви ж пам’ятаєте, що в інтерв’ю співробітник ХТМ говорить про те, що перекладають дрібними шматками), – це менше 1% від усієї довжини тепломереж міста!

Ще раз.
Менше 1 (одного) відсотка !!!

Мені стало цікаво: а як взагалі перекладалися тепломережі в місті за останні роки – і я пішов на сайт самої ХТМ.

Так ось, до 2014 року про перекладання тепломереж немає взагалі ніякої інформації (в тому числі і про тих 350 км, про які йшла мова в інтерв’ю 2011 року).

У 2014 році перекладено 31,4 кілометра.

Що харківські тепломережі робили все це літо ...

У 2015 році перекладено 16,1 кілометра.

Що харківські тепломережі робили все це літо ...

У 2016 році перекладено всього 9,6 кілометра.

Що харківські тепломережі робили все це літо ...

А ось у 2017 році … – прекрасна фраза …

Що харківські тепломережі робили все це літо ...

ХТМ вже не пише, що мережі були «перекладені», вони всього лише «реконструйовані». Так що особисто я можу припустити, що в даному випадку, мабуть, мова йде про прості ремонти. Ну, або перекладено було так мало (ось ті самі 5,4 км пластикових труб), що до цієї цифри додали для значності ремонти і назвали «реконструкцією».

За 4 (чотири) роки ХТМ спромоглась перекласти 2% труб від усієї протяжності теплових мереж.

В середньому по 0,5 відсотка в рік !!!

Залишилося 98%, і при таких темпах ХТМ, щоб їх перекласти, потрібно 196 років, б-р-р-р ….

Тепер – про фінансові показники роботи ХТМ.
Ось дивіться: згідно фінзвіту за 2017 рік, збитки ХТМ на початок року становили 1 мільярд 817 мільйонів гривень (довідково, на 1 січня 2016 року збитки ХТМ становили, всього навсього 233 мільйони гривень !!!).

А тепер беремо фінансовий звіт за 1 квартал 2018 року – й бачимо, що на 1 квітня 2018 року збитки ХТМ складають вже 3 МІЛЬЯРДИ 821 мільйон!

Тобто за 2017 рік і перший квартал 2018 року збитки ХТМ виросли на 2 МІЛЬЯРДИ гривень!!!

Причому це ніфіга не збитки через аварію в лютому 2018 року, тому що, за станом на 1 січня 2018 року, збитки вже становили 3,5 мільярда гривень. Таким чином, основне зростання збитків, 1,7 мільярда гривень, припав на 2017 рік (при цьому за попередній 2016 рік збитки зросли на 1,6 мільярда гривень). У той час як за перший квартал 2018 року, коли йшла ліквідація аварій, збитки зросли лише на 300 мільйонів.

Ще раз.
За 1 рік і 3 місяці збитки ХТМ виросли на 2 МІЛЬЯРДИ гривень.

При цьому заборгованість споживачів за цей же період зросла на 1 мільярд – з 2,1 мільярда гривень до 3,1 мільярда гривень. А ось заборгованість самої ХТМ перед постачальниками зросла з 4,7 мільярда до 8,2 мільярда гривень станом на 1 квітня 2018 року.

Ось вам ще цифри за 2017 рік. Перша колонка – це за 2017 рік, а друга (аналогічний період) – за 2016 рік.

Доходи і собівартість продукції.

Що харківські тепломережі робили все це літо ...

І розшифровка витрат в розрізі, так би мовити.

Що харківські тепломережі робили все це літо ...

Порівняйте (на сріншотах вище), що про здійснену роботу пише ХТМ у себе на сайті.

Не знаю, особисто для мене – загадка: чому за 2017 рік операційні витрати ХТМ (в частині матеріальні витрат, які насправді не тільки матеріали але і послуги) зросли на 1 мільярд (з 4,6 до 5,6) – і які саме матеріали були закуплені у постачальників або які роботи провели підрядників, щоб заборгованість перед ними виросла (з 4,7 до 6,8) на 2,1 мільярда гривень.

Мені незрозуміло: як операційні матеріальні витрати зростають на 1 мільярд, а заборгованість перед постачальниками – на 2,1 мільярда гривень.

Чому ХТМ винні «зайві» 1,1 мільярд постачальниками, що не пішли при цьому до витрат? Це за що вони винні гроші?

ХТМ! Поясніть вашим власникам, громаді/жителям м. Харкова? Ви куди наші гроші витрачаєте, га?

Як би там не було, на мій погляд, ХТМ на сьогодні – фактично банкрут. Адже навіть якщо зараз всі споживачі одним махом розрахуються з ХТМ за отримані послуги і ці гроші будуть спрямовані на розрахунок з кредиторами, то залишиться ще 5,1 мільярда гривень боргу, для погашення якого в балансі підприємства особисто я не бачу жодного джерела.

Якщо ви пам’ятаєте, то бюджет Харкова на 2018 рік становить 16 мільярдів гривень. Таким чином, борг ХТМ (перед постачальниками) на сьогодні – це половина бюджету Харкова, ну, або його третину, якщо споживачі розрахуються із ХТМ.

Таким чином, у ХТМ, як на мій особистий погляд, на сьогодні взагалі немає грошових ресурсів для скільки-небудь значного ремонту теплових мереж, від слова «зовсім».

А скільки ж потрібно грошей на ремонт?
Та біс його знає!

Ви пам’ятаєте, у 2005 році нарахували жалюгідні 300 мільйонів доларів? 🙂
Чому «жалюгідні»? Та тому що за сьогоднішнім курсом це всього-на-всього близько 9 мільярдів гривень.

А ви ж пам’ятаєте, що ХТМ в 2017 році на тє ніхера, яке вони зробили (тобто просто на дрібний поточний ремонт), витратили 6,9 мільярда! Тобто 9 лярдів для ХТМ – це так, чхнути і не помітити.

Але найгірше, що необхідних ресурсів немає і у міста.
А раз так, у разі, якщо таки хтось візьметься за ремонт тепломереж або масштабну модернізацію інфраструктури, мова повинна буде йти про дуже серйозні зовнішньі кредити (кілька мільярдів доларів, і то – на перших порах). Але особисто мені при цьому незрозуміло, хто буде займатися ремонтами. Адже у ХТМ просто-напросто немає потрібної кількості фахівців …

І так, як і в минулому році, я дуже хочу почути позицію і бачення ситуації від керівництва КП “ХТМ” і готовий взяти у них інтерв’ю з цих же моментів.

Щоб не прогавити нічого цікавого, підписуйтесь на telegram-канал блогу. Хочете, щоб я про вас написав? Тоді ознайомтеся з умовами співробітництва та розміщення реклами у блозі.

Мій блог - некомерційний проект.

Але якщо моя стаття чи пост вам сподобалися або стали у нагоді, ви можете сказати "дякую", :), перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд.
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Весь BlackList.
- Як ми жили за часів СРСР.
- Взуття Columbia вже не "торт"?
- Несалтівські "салтівські".
- Обман покупців, або чому “худнуть” упаковки з продуктами….
- Світлодіодні лампи Maxus – не можу радити для придбання!

Цікаво про різне.
- Харків і харків'яни - 10 років (2006 – 2016 рр.).
- Парк Горького - прогулянка літнім днем.
- Діти під куполом цирку - без страховки!!!
- Як освячують храм і престол.
- Прогулянка Харківським старим цирком.
- Недригайлів - свято Івана Купала.
- Харківський IMAX - погляд зсередини.

Facebook Comments
Поділиться з друзями, у себе на сторінці!

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.